Глобальнi eкологічні проблеми людства, Детальна інформація

Інше забруднення людської свідомості — це бездумне,

споживацьке ставлення до природи та її багатств. Людина влаштована

так, що часто-густо мислить лише категоріями сьогоднішнього дня й

керується девізом «А мені так хочеться!». За прикладами далеко ходити

не треба. Згадаймо, що весняні крокуси, конвалії, фіалки давно вже

стали рідкістю в приміських лісах, їх занесено до Червоної книги

України. А хто не бачив, як у натовпі, що вихлюпується з електрички

після весняного вихідного дня, де-інде та й майне величезний

варварський оберемок цих рідкісних квітів. Це означає, що

відпочиваючі все-таки знайшли й видерли останні квіточки, які через

годину зав'януть, а діти цих «любителів природи» будуть милуватися в

приміському лісі хіба що осотом і чортополохом.

За тисячоліття людської цивілізації безліч видів тварин і рослин

було бездумно знищено. Ніяка, наприклад кліматична, катастрофа не

змогла б так швидко винищити популяцію мамутів, як це зробили

мисливці палеоліту. Розрахунки вчених-біогеографів свідчать, що на

початку палеоліту на території європейської частини колишнього СРСР

(частина Росії, Україна, Білорусія) паслося близько півмільйона

мамутів. Наші далекі пращури швидко освоїли метод полювання на цих

гігантів за допомогою ловчих ям. Люди палеоліту, як вважає П. Савко,

просто розбестилися. Гори м'яса й безліч кістбк для виробів діставалися

їм дуже легко. Археологи, наприклад, відкопали поблизу с. Межирічі

Черкаської області два палеолітичних ярангоподібних жител, каркаси

яких були складено з черепів і кісток 130 мамутів. Темпи винищення

мамутів були настільки інтенсивними, що всього за тисячу років вони

зникли зовсім. Після того, як не стало мамутів, люди були змушені

полювати на меншого звіра — бізона, шерстистого носорога,

гігантського оленя. Коли ж вичерпалися й ці ресурси, довелося братися

за розум: винайти мотику, перейти від полювання на тварин до їх

вирощування в домашніх умовах, тобто впровадити те, що через тисячі