Зброя масового знищення, Детальна інформація

Для надання допомоги потерпілому треба роздавити ампулу з антидотом, увести її під шолом-маску протигаза. У важких випадках потерпілому роблять штучне дихання, зігрівають його і відправляють у медичний пункт.

ОР дратівної дії.

CS (Сі-Ес), адамсит (DM), хлорацетофенон (СN), CR (Сі-Ар) викликають гостре печіння і біль у роті, горлі й очах, сильну сльозотечу, кашель, утруднення дихання.

ОР психохімічної дії.

BZ (Бі-Зет) специфічно діють на центральну нервову систему і викликають психічні (галюцинації, страх, пригніченість) чи фізичні (сліпота, глухота) розлади.

При поразці ОР дратівного чи психохімічної дії необхідно заражені ділянки тіла обробити мильною водою, а обмундирування витрусити і вичистити щіткою. Потерпілих варто вивести з зараженої ділянки і надати медичну допомогу.

Бінарні хімічні боєприпаси.

На відміну від інших боєприпасів споряджаються двома нетоксичними чи малотоксичними компонентами (ОР), які під час польоту боєприпасів до цілі змішуються і вступають між собою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних ОР, наприклад VX чи зарину.

Вогнище хімічної поразки.

Територія, у межах якої в результаті впливу хімічної зброї відбулися масові поразки людей і сільськогосподарських тварин, називається вогнищем поразки. Розміри його залежать від масштабу і способу застосування ОР, типу ОР, метеорологічних умов, рельєфу місцевості й інших факторів.

Особливо небезпечні стійкі ОР нервово-паралітичної дії, пара яких поширюються в напрямку вітру на досить велику відстань (15-25 км і більше).

Тривалість вражаючої дії ОР тим менше, чим сильніше вітер і висхідні потоки повітря. У лісах, парках, ярах, на вузьких вулицях ОР зберігаються довше, ніж на відкритій місцевості.

Територія, яка була піддана безпосередньому впливу хімічної зброї, і територія, над якою поширилася хмара зараженого повітря у вражаючих концентраціях, називається зоною хімічного зараження. Розрізняють первинну і вторинну зони зараження.

Первинна зона зараження утворюється в результаті впливу первинної хмари зараженого повітря, джерелом якого є пара й аерозолі ОР, що з'явилися безпосередньо при розриві хімічних боєприпасів. Вторинна зона зараження утворюється в результаті впливу хмари, що утворюється при випарі крапель ОР, осілих після розриву хімічних боєприпасів.

Бактеріологічна зброя.

Бактеріологічна зброя є засобом масової поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Дія його заснована на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, а також вироблюваних деякими бактеріями токсинів). До бактеріологічної зброї відносяться рецептури хвороботворних організмів і засоби доставки їх до цілі (ракети, авіаційні бомби і контейнери, аерозольні розпилювачі, артилерійські снаряди й ін.).

Бактеріологічна зброя здатна викликати на великих територіях масові захворювання людей і тварин, вона вражаюче впливає протягом тривалого часу, має тривалий схований (інкубаційний) період дії.

Мікроби і токсини важко знайти в зовнішньому середовищі, вони можуть проникати разом з повітрям у негерметизовані укриття і приміщення і заражати в них людей і тварин.

Ознаками застосування бактеріологічної зброї є:

глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;

наявність у місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;

поява крапель чи рідини порошкоподібних речовин на місцевості;

незвичайне скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів і падіння контейнерів;

масові захворювання людей і тварин.

Застосування бактеріальних засобів може бути визначене за допомогою лабораторних досліджень.

Характеристика бактеріальних засобів, способи захисту від них.

Як бактеріальні засоби можуть бути використані збудники різних інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, бруцельозу, сапу, туляремії, холери, жовтого й іншого видів лихоманки, весняно-літнього енцефаліту, висипного і черевного тифу, грипу, малярії, дизентерії, натуральної віспи й іншими. Крім того, може бути застосований ботулічний токсин, що викликає важкі отруєння організму людини.

Для поразки тварин поряд зі збудниками сибірської виразки і сапу можливе застосування вірусів ящуру, чуми рогатої худоби і птахів, холери свиней і ін.; для поразки сільськогосподарських рослин – збудників іржі хлібних злаків, фітофторозу, картоплі і деяких інших захворювань.

Зараження людей і тварин відбувається в результаті вдихання зараженого повітря, влучення мікробів і токсинів на слизувату оболонку й ушкоджену шкіру, вживання в їжу заражених продуктів і води, укусів заражених комах і кліщів, зіткнення з зараженим предметом, поранення осколком боєприпасів, споряджених бактеріальними засобами, а також у результаті безпосереднього спілкування з хворими людьми (тваринами). Ряд захворювань швидко передається від хворих людей до здорових і викликає епідемії (чуми, холери, тифу, грипу й ін.).

До основних засобів захисту населення від бактеріологічної зброї відносяться: вакциносивороткові препарати, антибіотики, сульфаніламідні й інші лікарські речовини, використовувані для спеціальної й екстреної профілактики інфекційних хвороб, засобу індивідуального і колективного захисту, хімічні речовини, застосовувані для знешкодження.