Сучасні засоби захисту органів дихання. Правила їх використання, Детальна інформація

За сірчаним ангідридом не менше ніж 30

за сірковуглецем не менше ніж 20,

Не менше ніж 15

Нині випускаються пилозахисні промислові респіратори Ф-62Ш, РП-91Ш, РП-92СН, У-2К, «Уралец-П», «Лепесток-200» та «Лепесток-200М».

Найпростіші засоби захисту : органів дихання

Використовуються як респіратори. Прості за конструкцією, вони можуть бути виготовлені самим населенням.

Протипилова тканинна маска ПТМ-1 складається з корпусу і кріплення, корпус робиться з 2—4 шарів тканини. У ньому вирізані оглядові отвори, в які вставлені скельця або прозора плівка. Маска кріпиться до голови смугою тканини, пришитою до бокових країв корпусу. Щільне прилягання маски до голови забезпечується за допомогою резинки у верхньому шві та зав'язок у нижньому шві кріплення, а також поперечної резинки, пришитої до верхніх кутів корпусу маски.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із клаптя марлі розміром 100x50 см. У середину марлі кладуть шар вати розміром 30x20 см та завтовшки 2 см. Вільні краї марлі загинають на вату, а кінці розрізають посередині для зав'язки. Пов'язка придатна для разового використання.

За відсутності пов'язки можуть використовуватися рушники, шарфи, хустки тощо, для захисту очей від РР(СДОР) — протипилові окуляри.

Використана література

Алтунин А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. — М.: Строй-издат, 1978. — 247 с.

Антонов В. П. Радиационная обстановка и ее социально-психологические аспекты.— К.: Знание, 1987, — 47 с.

Антонов В. П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье. — К.: Знание, 1989. — 78 с.

Борчук Н. И. Медицина экстремальных ситуаций. — Минск: Вышейш. шк, 1998. — 238 с.

Гуськова А, К,, Байсоголов Г. Д. Лучевая болезнь человека (очерк). — М.: Медицина, 1971. — 384 с.

Дубицкий А. Е. , Семенов И. А., Чепкий А.П. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я, 1993. — 462 с.

.