Механізм міжбюджетних відносин як фактор стимулювання економічного зростання, Детальна інформація

Представимо формулу бюджетного мультиплікатора у такому вигляді:

mG = (ВВП / (G = 1 / (1 – (dC / d ВВП))

і визначимо з неї зміну ВВП:

( ВВП = 1 / (1 – (dC / dВВП)) * (G.

Позначимо через (GД – зміну видатків Державного бюджету України, а через (GМ – зміну видатків місцевих бюджетів, тоді економічне зростання визначатиметься, як:

( ВВП = (GД / (1 – (dC / dВВП)) + (GМ / (1 – (dC / dВВП)).

Першу частину цього рівняння (GД / (1 – (dC / dВВП)) можна позначити через ( ВВПД, а другу частину (GМ / (1 – (dC / dВВП)) через ( ВВПМ.

Протягом 7 останніх років у структурі зведенного бюджету між видатками Державного і місцевих бюджетів встановилося співвідношення 61,6 : 38,4.

Завершенного вигляду формула економічного зростання набуде у такій формі:

( ВВП = ( ВВПД + ( ВВПМ = (GД / (1 – (dC / dВВП)) + (GМ / (1 – (dC / dВВП)) = 0,62 * (G / (1 – (dC / dВВП)) + 0,38 * (G / (1 – (dC / dВВП)).

З означеної формули можна вивести мультиплікатор Державного бюджету:

mД = (ВВПД / (G = 0,62 / (1 – (dC / d ВВП)),

а також мультиплікатор місцевих бюджетів:

mМ = (ВВПМ / (G = 0,38 / (1 – (dC / d ВВП)).

З огляду на одержані формули мультиплікаторів можна зробити висновок, що на економічне зростання в Україні більший вплив має Державний бюджет (майже в 1,6 раза, ніж місцеві бюджети). Крім того, уряд нашої країни притримується тієї концепції регулювання економіки, яка відводить у цьому процесі переважну роль Державному бюджету перед місцевими. Звичайно, у місцевих органів влади немає таких важелів регулювання економіки і соціальної сфери. Це стосується насамперед монетарної політики, валютного регулювання, контролю над інфляцією, митних тарифів, встановлення експортно-імпортних та інших квот, процентної та курсової політики, бюджетного механізму.

Оцінку впливу міжбюджетного розподілу державних функцій можна привести за допомогою показника еластичності ВВП з державних видатків:

ВВПt+1 – ВВПt

ВВПt

Е = --------------------,

Gt+1 – Gt

Gt

де ВВП – валовий внутрішній продукт за період t+1 i t;

G – державні видатки за період t+1 i t.

Досить зручним є визначення цього показника з боку Державного і місцевих бюджетів.

За період 1992-1998 рр. зміна видатків Державного бюджету зумовила піднесення ВВП:

ЕД = ((103700 – 50,3) / 50,3) / ((15968,8 – 11,9) / 11,9) = 1,54.

Відповідний коефіцієнт еластичності ВВП по видатках місцевих бюджетів за цей же період часу складатиме:

ЕМ = ((103700 –50,3) / 50,3) / ((14537,6 – 7,2) / 7,2) = 1,02.

Залежність зміни ВВП від коливання видатків Державного бюджету більш еластична, ніж відповідний вплив на цей показник витратної частини місцевих бюджетів у 1,5 раза. Показник еластичності вказує на те, що зростання ВВП в 1,54 раза обумовлене підвищенням видатків Державного бюджету на одиницю. Найбільш яскраво еластичність ВВП підкреслюється реальним прикладом ситуації, що склалася у видатковій частині Державного бюджету. Починаючи з 1996 р., загальний обсяг витрат цього центрального фонду зменшується в порівнянні з показником попереднього року. Так, у 1997 р. Державний бюджет профінансував 20,6 млрд. гривень, що на 1,8 млрд. гривень менше за відповідну суму його видатків 1996 р., а в 1998 р. видатки склали 16 млрд. гривень, що на 22,3 % менше фактичного показника попереднього року. На фоні скорочення видатків величина ВВП з кожним роком зростала з перевищенням у 13 % у 1997 р. в порівнянні з 1996 р. і 12 % у 1998 р. на відміну від попереднього року.

Коефіцієнт еластичності ВВП з видатків місцевих бюджетів займає одиничну позицію, яка передбачає пропорційну зміну величини ВВП залежно від зміни розміру витрат місцевих бюджетів. Середній щорічний ріст ВВП і видаткового обсягу місцевих бюджетів становить 6,8.