Обстеження захисних лісонасаджень в Шепарівському лісництві, Детальна інформація

Адміністративно-організаційна структура

та загальна площа Коломийського ДЛТ.

№ п/п Назва лісництва Площа, га

1 Придністрянське лісництво 3212

2 Чернелицьке лісництво 3328

3 Отинійське лісництво 2277

4 Шепарівське лісництво 3761

5 Слобідське лісництво 3761

6 Печеніжинське лісництво 4512

7 Заболотівське лісництво 2853

8 Державне мисливське господарство 1393

9 Селекційно-насінневе господарство 50

Разом 26900

Згідно лісорослинному районуванню територія держлісгоспу відноситься до лісостепу. Покутсько-Дністровський округ – Придністрянське, Чернелицьке, Шепарівське, Отинівське. Заболотівське лісництва, Передкарпатський округ – Печеніжинське і Слобідське лісництва.

1.2. Кліматичні умови.

Клімат району розташування лісів держлісгоспу – помірно континентальний. Температура повітря середньорічна рівна –7,6 градусів за Цельсієм, максимальна +330С, мінімальна – 300С, кількість опадів за рік становить 641,5 мм, тривалість вегетаційного періоду – 205 днів, останні весняні заморозки – 10.05, а перші осінні заморозки починають з 26.09. Сніговий покрив сягає 27-70 см, глибина промерзання ґрунту 3 см; переважаючі вітри Пн 3 напрямку із середньою швидкістю 4 м/с; відносна вологість повітря становить 78%.

В цілому клімат лісорослинних районів досить сприятливий для успішного осту основних лісоутворюючих порід: сосна звичайна, ялина європейська, дуб звичайний, береза бородавчата, та інші.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст та розвиток лісових насаджень відносяться різні весняні та ранні осінні заморозки.

1.3. Гідрологічна та геологічна характеристика території.

Територія ДЛТ за характером рельєфу являє собою хвилясту рівнину за винятком Пече ніжинського і Слобідського лісництв, рельєф яких гірський. Згідно з умовами, рельєфу рівнинна частина займає 69%, гірська – 31%.

Територія держлісгоспу розташована в басейнах рік Дністер та Прут. Рівень грунтових вод коливається в межах 2-4 м в горах і 4-5 м на рівнині. На частку земель з надмірним зволоженням припадає 13% площі вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 6 га. Гідролісомеліоративні роботи на території держлісгоспу проводились на початку 70-х років (Шепарівське лісництво).

1.4. Типи грунтів та лісорослинні умови.

\x20AC

\x00B4

дзомні ґрунти. В рівнинній частині держлісгоспу комплекс грунтів представлений, в основному, опідзомленми грунтами, з яких переважать опідзомні чорноземи і темно-сірі опідзолені суглинки. За ступенем вологості зустрічаються ґрунти від свіжих до вологих.

Під лісорослинним районуванням слід розуміти поділ земель лісового фонду на однорідні за природними умовами територіальні одиниці, які відрізняються між собою складом деревостанів, типом лісу та лісівничими особливостями. Для лісорослинних районів характерне певне поєднання геоморфологічних, грунтових і кліматичних факторів. Лісорослинний район визначає основні напрями господарської діяльності. Для даного господарства характерні буково-дубові Припрутські ліси, лип лісу (лісорослинних умов) – свіжі і вологі грабові судіброви, грабово-ялицева і ялицева судіброва.

Розділ 2. Аналіз та оцінка стану захисних лісонасаджень.

2.1. Характеристика лісокультурного фонду.

Головний напрямом лісогосподарської діяльності є нарощення державного лісового фонду за рахунок як інтенсивних (підвищення продуктивності лісових площ), так і екстенсивних (розширення площ лісів) форм ведення лісового господарства.

За екологічним та господарським значенням ліси Шепарівського лісництва представлені двома групами.