Проблеми довкілля, Детальна інформація

Дніпровсько-Орільський 1990 3766 25 54

Єланецький степ 1996 1676 17 77

Горгани 1996 5344 15 20

Казантипський 1998 450 18 28

Опукський 1998 1592 23 9

Рівненський 1999 47047 13 25

Національні природні парки

Карпатський 1980 50303 78 18

Шацький 1983 32515 32 33

Синевир 1989 40400 40 22

Азово-Сиваський 1993 52154 7 18

Вижницький 1995 7928 34 19

Подільські Товтри 1996 261316 60 79

Святі Гори 1987 40589 48 50

Яворівський 1998 7079 40 27

Деснянсько-Старогутський 1999 16215 18 24

Ужанський 1999 39158 40 10

Сколівські бескиди 1999 35684 50 12

У відповідності до Закону «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду належать:

· природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні запові-дники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказни-ки, пам'ятки природи, заповідні урочища;

· штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи мети і необхідного режиму охорони:

· заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

· пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Концепція розвитку заповідної справи України передбачає зростання її суспільного значення для держави та народу, оптимізацію і розширення системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення охорони біологічного різноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтриманню екологічної рівноваги на її території, зміцнення бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян.

Станом на 01.06.2002 року Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею заповідних територій (455 об’єктів, площею 304299, 53 га., що становить 14,8 % від загальної площі земель області).

Найбільшими природоохоронними територіями Хмельниччини є національний природний парк “Подільські Товтри”, регіональний ландшафтний парк “Мальованка”.

Охорона генофонду методом біотехнологій

Види живих істот можуть охоронятися методом біотехнологій. Тут існує два основних прийоми: