|
|  |
Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств, Детальна інформація
|
Рядок 3. Замість загального обсягу продажу товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою вказується обсяг експортних операцій звітного періоду (рядок 2А податкової декларації за мінусом підрядка “з них товарообмінні (бартерні) операції”, колонка А).
Рядок 4. Визначається частка обсягу експортних операцій, за які проведено грошові розрахунки, в загальному обсязі оподатковуваних операцій звітного періоду (рядок 3 рядок 2 х 100 %).
Рядок 5. Замість суми бюджетного відшкодування обчислюється сума експортного відшкодування (рядок 1 х рядок 4 : 100 %).
Якщо значення цього рядка обчислено більше, ніж значення рядка 23Б податкової декларації цього звітного періоду, до цього рядка переноситься значення рядка 23Б.
Рядок 6. У цьому рядку вказується різниця між рядком 23Б податкової декларації і рядком 5 додатка 3, в якому провадиться розрахунок експортного відшкодування, якщо значення рядка 5 менше значення рядка 23Б декларації;
— при розрахунку частки бюджетного відшкодування при продажу на митній території України товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, і одночасному здійсненні експортних операцій платником одночасно подаються два додатки №3 до декларації, при цьому:
1) в одному додатку розраховується сума експортного відшкодування і на ньому проставляється помітка «Експортне відшкодування» (цей розрахунок здійснюється першочергово);
2) у другому додатку розраховується сума бюджетного відшкодування, але з урахуванням таких особливостей:
у рядку 1 розрахунку бюджетного відшкодування значення рядка 23Б податкової декларації звітного періоду зменшується на суму експортного відшкодування.
У той же час у разі якщо платником одночасно подається і розрахунок експортного відшкодування, і розрахунок бюджетного відшкодування, слід мати на увазі таке: на сьогоднішній день нульова ставка на території України застосовується для операцій, передбачених пунктами 6.2.6 статті 6. 11.19 та 11.26 (четвертий абзац) статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема:
— операції, визначені пунктом 6.2.6 статті 6 (продаж переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання), застосовуються платниками податку, які використовують в своїй діяльності спеціальний режим оподаткування (п. 11.21 ст. 11);
— операції, визначені пунктом 11.19 статті 11 (продаж автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, не менше 150 млн. дол. США), не можуть застосовуватися підприємствами-посередниками;
— операції, визначені п. 11.26 ст. 11 (продаж продукції, що вироблена підприємствами суднобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України), можуть здійснюватися лише підприємствами, перелік яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2000 р. №978 «Про затвердження переліку підприємств суднобудівної промисловості, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості».
Тобто всі перераховані види операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, застосовуються чітко визначеними категоріями платників за чітко визначених умов і мають бути на особливому контролі органів податкової служби.
2.5.Оподаткування прибутку від експортних операцій
Обкладення податком на прибуток експортних операцій здійснюється за загальною схемою і не має будь-яких особливостей.
Тобто валовий дохід по експортних операціях виникає на дату будь-якої події, що сталася раніше:
— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу;
( або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) ( дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податків.
Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів. Зазначені доходи не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону про прибуток).
Заборгованість в іноземній валюті, що виникла при здійсненні експортної операції (дебіторська або кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше - отримання валюти чи відвантаження), також бере участь у формуванні об'єкта обкладення податком на прибуток. Причому до складу валового доходу або валових витрат відноситься тільки різниця, що виникла внаслідок зміни курсу Національного банку України у період між такими датами:
— якщо заборгованість виникла і погашена в одному і тому ж податковому кварталі, - між датою виникнення і датою погашення (пп. 3.2.3 Порядку № 37);
— якщо заборгованість виникла в одному, а погашена в наступному кварталі, ( між датою виникнення й останнім робочим днем кварталу, а в наступному кварталі ( між останнім робочим днем попереднього кварталу і датою погашення (пп. 7.3.6 Закону про прибуток).
У Законі про прибуток заборгованість, виражена в іноземній валюті і перерахована у гривні за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату її виникнення, названа "балансовою вартістю заборгованості".
Запитання і завдання для самоперевірки
Дайте визначення терміну “експорт товарів”.
Яка сума доходу, отриманого за експортною операцією, визначається як сума валового доходу?
Які особливості має обкладення податком на додану вартість експортних операцій?
Якій порядок відображення в бухгалтерському і податковому обліку експортних операцій з розрахунками в іноземній валюті?
Назвіть ставку обов’язкового продажу експортних надходжень на користь резидентів - юридичних осіб?
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|