Методи організації виробничих процесів, Детальна інформація
Методи організації виробничих процесів
4)деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами, у зв’язку з цим виникають великі перериви в оборобці із – за очікування їх на проміжних складах і в підрозділах відділів технічного контролю. Кожний робітнпик отримує деталь для виготовлення слідуючої операції не з попередньої операції, а з проміжного складу або від контролера ВТК.
Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному виробництвах.
Залежно від номенклатури виробів та їхньої кількості він може мати різні модифікації:
Одинични – технологічний – коли окрпемі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються передаються далі по технологічниму процесу;
2)партіонно – технологічний – предмети праці надходять на іншу операцію технологічного циклу партіями, які періодично повторюються.
З одного боку, це дає змогу зменшити кількість переналагоджень устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються затрати на його використання, зменшуються затрати на підготовчо – завершальні роботи, спрощується оперативне планування і облік.
З іншого боку, збільшується обсяг незавершеного виробництва, потрібно більше складських приміщень, а це приводить до додаткових витрат.
У цьому методі важливу роль відіграє визначення оптимальної партії, при якій будуть мінімальні затрати на її виготовлення.
3)предметно – груповий метод – вся сукупність предметів праці розподіляється на технологіно подібні групи. Обробка предметів праці здійснюється за приблизно одинаковою технологією і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва.
Кількість устаткування в непотоковому виробництві обчислюється для кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів:
М – кількість верстатів у технологічній групі;
n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні;
Ni – кількість предметів і – го найменування (за рік);
ti – норма часу на обробку ітого предмета;
Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);
Кн – коефіцієнт виконання норм часу.
Недоліки потокового методу виробництва:
Устаткування в непотоковому виробництві універсальне, робітники – універсали високої кваліфікації.для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами збільшує тривалість виробничого циклу.
3. Організація поточного виробництва.
Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту з заздалегідь фіксованим темпом. Найважливіша умова поточної організації виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або конструктивно – технологічно подібної продукції.
Признаки потокового виробництва:
d
діляє виробничий процес на окремі операції і надовго закріплює за визначеним робочим місцем;
спеціалізація кожного робочого місця на виконання визначеної операції з закріпленням одного або декількох подібних предметів праці;
узгодження і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового ритму поточної лінії;
розміщення робочих місць в строгій відповідній послідовності технологічного процесу;
передача оброблюваних деталей з операції на операцію з мінімальною перервою і при допомозі спеціального транспортного обладнання.
Основна ланка потокового виробництва – це потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом.
Потокові лінії класифікують:
Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному виробництвах.
Залежно від номенклатури виробів та їхньої кількості він може мати різні модифікації:
Одинични – технологічний – коли окрпемі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються передаються далі по технологічниму процесу;
2)партіонно – технологічний – предмети праці надходять на іншу операцію технологічного циклу партіями, які періодично повторюються.
З одного боку, це дає змогу зменшити кількість переналагоджень устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються затрати на його використання, зменшуються затрати на підготовчо – завершальні роботи, спрощується оперативне планування і облік.
З іншого боку, збільшується обсяг незавершеного виробництва, потрібно більше складських приміщень, а це приводить до додаткових витрат.
У цьому методі важливу роль відіграє визначення оптимальної партії, при якій будуть мінімальні затрати на її виготовлення.
3)предметно – груповий метод – вся сукупність предметів праці розподіляється на технологіно подібні групи. Обробка предметів праці здійснюється за приблизно одинаковою технологією і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва.
Кількість устаткування в непотоковому виробництві обчислюється для кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів:
М – кількість верстатів у технологічній групі;
n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні;
Ni – кількість предметів і – го найменування (за рік);
ti – норма часу на обробку ітого предмета;
Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);
Кн – коефіцієнт виконання норм часу.
Недоліки потокового методу виробництва:
Устаткування в непотоковому виробництві універсальне, робітники – універсали високої кваліфікації.для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами збільшує тривалість виробничого циклу.
3. Організація поточного виробництва.
Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту з заздалегідь фіксованим темпом. Найважливіша умова поточної організації виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або конструктивно – технологічно подібної продукції.
Признаки потокового виробництва:
d
діляє виробничий процес на окремі операції і надовго закріплює за визначеним робочим місцем;
спеціалізація кожного робочого місця на виконання визначеної операції з закріпленням одного або декількох подібних предметів праці;
узгодження і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового ритму поточної лінії;
розміщення робочих місць в строгій відповідній послідовності технологічного процесу;
передача оброблюваних деталей з операції на операцію з мінімальною перервою і при допомозі спеціального транспортного обладнання.
Основна ланка потокового виробництва – це потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом.
Потокові лінії класифікують:
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021