Організація і забезпечення матеріально-технічними ресурсами, Детальна інформація

3)

 





Дистрибютори і джоббери – це фірми, які здійснюють збут на основі оптових закупок у крупних промислових підприємств – виробників готової продукції.

Дистрибютори – це круті фірми, мають власні склади і встановлюють довгострокові договори на поставку.

¬

\x009B\x6B00\x8664

\x4B00\x0124

\x4B00\x0124

M

\x4B00\x0124

ри – купують окремі партії товарів для швидкої перепродажі.

Агенти і брокери – це фірми або окремі підприємці, які здійснюють збут продукції промислових підприємств на основі комісійної винагороди.

Прямі господарські зв’язки для підприємств являються найбільш економічними і ефективними в порівнянні з непрямими, так як вони виключають посередників, зменшують витрати обертання, документообіг, поставки стають більш регулярні і стабільні. Ці зв’язки використовують великі підприємства.

Але якщо підприємство використовує сировину і матеріали в певних кількостях, які не досягають транзитних поставок, то щоб не створювати на підприємстві лишні матеріальні запаси, то краще пряцювати через посередників.

Як прямі так і непрямі зв’язки можуть носити довгостроковий і короткостроковий характер.

В зв’язку з поділом зв’язків на прямі і непрямі тісно пов’язаний поділ по формах організації поставок – транзитна і складська форма забезпечення.

Транзитна форма забезпечення – це ресурси переміщуються від постачальника до споживача прямо, без завозу їх на проміжні склади і бази посередницьких організацій. Крім того підприємство отримує сировину прямо від постачальника, що прискорює поставку і скорочує транспортно-заготівельні витрати. Але якщо підприємству не потрібна така поставка як транзитна, то використання такої форми приводить до збільшення запасів і зв’язаних з ним розходів.

При складській формі метеріальні ресурси завозять на склади, бази посередницьких організацій, а потім з них відгружаються безпосередньо споживачу. Складська форма грає роль для забезпечення малих підприємств.

Але для того, щоб правильно вибрати ту чи іншу форму забезпечення потрібно економічно обгрунтувати вибір форм забезпечення.

Для технічно-економічного обгрунтування вибору форми забезпечення використовується формула:

Pmax \x2264 K (Птр – Пекл) / (Секл – Стр )

Pmax - максимальна кількість матеріалів, які економічно вигідно отримати від складських організацій

K – коефіцієнт використання виробничих фондів і утримання виробничих запасів, %

Птр, Пекл – середня величина партії поставки відповідно при транзитній і складській формах забезпечення

Секл, Стр – величина розходів по доставці і зберіганню матеріалів при складській і транзитній формі забезпечення, % до ціни. Важливі етапи в організації МТЗ промисловості має специфікація ресурсів і заключення господарських договорів по поставках продукції.

Специфікація ресурсів – це розшифровка номенклатури по видах, марках, профілях, сортах, типах, розмірах. Наскільки правильно складена специфікація матеріальних ресурсів залежить матеріальне забезпечення в-ва. Якщо в специфікації допущена помилка, то поставка не буде відповідати дійсності. Тим самим підприємство буде під загрозою невиконання виробничої програми.

В договорах вказується назва продукції, кількість, асортимент, комплектність, якість, сорт продукції з вказаними стандартами і технічними умовами, вимогами до упаковки і тари, сроки поставки, загальний термін дії договору, ціна на продукцію, загальна вартість, умови оплати, відповідальність старіш за виконання умов договору.