ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ.
У науковій і практичній діяльності часто виникає необхідність розкрити зміст понять, що вживаються в міркуваннях.
Логічна операція, що розкриває зміст поняття, називається визначенням.
Судження, що розкриває зміст поняття, називають дефініцією.
Поняття, зміст якого потрібно розкрити, називається визначуваним (дефиниендум); поняття, що розкриває зміст визначуваного поняття, - визначаючим (дефиниенс).
Вживаються скорочені позначення: Dfd - визначуване і Dfn – визначаюче.
Визначення поняття грає важливу роль у теоретичній і практичній діяльності. Висловлюючи в стиснутому виді знання про предмет, воно є істотним моментом у пізнанні дійсності. У будь-якій науці всім основним поняттям даються визначення, причому в правових науках точне визначення понять має не тільки теоретичне, але і практичне значення
Види визначення.
Визначення діляться на:
a) номінальні і реальні
Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета вводиться новий термін, (ім'я), пояснюється значення терміна, його походження і т.п. Наприклад: «Нова галузь науки, що вивчає комплекс питань, пов'язаних із здійсненням космічних польотів, називається космонавтикою.
Реальним називається визначення, що розкриває істотні ознаки предмета. Наприклад: Правосуддя - це діяльність суду, що полягає в розгляді і розв’язанні карних і цивільних справ.
Номінальні і реальні визначення різняться по своїх задачах: пояснити значення терміна або розкрити істотні ознаки предмета.
Якщо в номінальному визначенні значення терміна пояснюється шляхом вказівки на істотні ознаки предмета, що позначається цим терміном, то таке визначення можна легко перетворити в реальне. Реальне визначення також перетворюється в номінальне.
b) явні
Явні визначення розкривають істотні ознаки предмета. Найбільше поширеним видом явних визначень є визначення через рід і видову відмінність, і його різновид - генетичне визначення.
Визначення через рід і видову відмінність складається з двох понять: визначуваного і визначаючого, а сама операція містить у собі два прийоми: підведення визначуваного поняття, під більш широке за обсягом родове поняття (рід)
- указівка видової відмінності, тобто ознаки, що відрізняє визначуваний предмет (вид цього роду) від інших видів, що входять у даний рід.
Наприклад: «Чеком признається цінний папір, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця банку сплатити тримачу чека зазначену в ньому суму». Тут визначуване поняття «чек» є видом родового поняття «цінний папір», що містить деякі ознаки поняття «чек»; інша частина визначення - видова відмінність - відрізняє чек від облігації, векселя, акції й інших документів, що випускаються відповідно до законодавства в якості цінних паперів.
Визначення через рід і видову відмінність виражається символічно: А=Вс, де А - визначуване поняття, Вс - визначаюче поняття (В - рід, С - видова відмінність). Або: Dfd = Dfn, де = - знак еквівалентності.
Визначення через рід і видову відмінність, яке називається класичним, - найбільш поширений вид визначення, широко застосовуваний у всіх науках.
Генетичним (від грецького слова «генезис» - «походження», «джерело») називається визначення, що вказує на походження предмета, на засіб його утворення.
Розкриваючи засіб утворення предмета, його походження, генетичне визначення грає важливу пізнавальну роль, широко використовується в ряді наук: математиці, хімії й ін. Як різновид визначення через рід і видову відмінність, воно має ту ж логічну структуру і підпорядковується тим же правилам.
с) неявні
За допомогою визначення через рід і видову відмінність можна визначити більшість понять. Проте для деяких понять цей прийом негожий.
Не можна визначити через рід і видову відмінність, гранично широкі поняття (категорії), тому що вони не мають роду. Не можуть бути визначені через найближчий рід і видову відмінність, одиничні поняття, оскільки вони не мають видової відмінності.
У цих випадках вдаються до неявних визначень, а також до прийомів, що заміняють визначення.
До неявних визначень належать:
Визначення через відношення до своєї протилежності. Це визначення широко використовується при визначенні філософських категорій. Наприклад: «Свобода є пізнана необхідність»; «Дійсність - реалізована можливість».
\
|
Скачати "Реферат на тему Визначення понять"
