Використання бульдозерів на виробництві, Детальна інформація

Використання бульдозерів на виробництві
Тип документу: Реферат
Сторінок: 10
Предмет: Технології
Автор: фелікс
Розмір: 46.2
Скачувань: 4066
Відвал неповоротного типу монтується до двох штовхаючих балок за допомогою підкосів і розкосів утворюючи жорстку просторову конструкцію. Вільні кінці штовхаючих балок шарнірно кріпляться до рам гусеничних візків трактора, забезпечуючи тим самим вертикальні переміщення відвалу при збереженні прямого кута між ним і віссю трактора.

Відвал поворотного типу встановлено шарнірно до універсальної штовхаючої рами і двох штовхачів. Вільні кінці брусів штовхаючої рами кріпляться, як і в першому випадку, до рам гусеничних візків. Фіксація необхідного положення відвала відносно штовхаючої рами виконується штовхачами. Вони представляють собою регульовані кронштейни, які шарнірно кріпляться до бокових щік і брусів рами. На кожному брусі передбачено декілька положень кріплення кожного штовхача, що забезпечує зміну кута встановлення відвалу від прямого (90() до гострого (60 - 62() вправо чи вліво. Штовхаюча рама називається універсальною, так як вона може бути використана для встановлення замість відвалу обладнання кущорізу або викорчовувача.

В сучасних конструкціях управління відвалом здійснюється гідравлічно. Відвал піднімається з допомогою гідроциліндрів, а опускається під дією власної ваги і зусиллям гідроциліндрів. Відомі конструкції відвалів, які складаються з двох або трьох частин шарнірно з’єднаних між собою. Кожна частина приводиться в дію своїм гідроциліндром, тому геометрію відвалу можна змінювати. Відвали можуть приймати форму совка або клина, висувати вниз середню частину відвалу, такі машини широко застосовують при ремонтних роботах.

Бульдозери випускають на базі гусеничних тракторів класів 3,4,10,15 і 25. Найбільш широко використовуються бульдозери з неповоротним відвалом на базі класів 3 і 10. Бульдозери на базі тракторів класів 10 і вище пристосовані для роботи в помірних кліматичних умовах та при низьких відємних температурах. Їх металоконструкції виготовляють з нехолодолампких низьколегованих сталей. Бульдозери з поворотним відвалом виготовляють тільки на базі тракторів класу 4 і 10. Всі бульдозери мають гідравлічне керування. Особливості бульдозерів по великій мірі обумовлені різновидністю конструкції базових тракторів. Їх параметри нормовані.

Бульдозер ДЗ-28 уніфікований на базі трактора класа 3 і має слідучі конструктивні ознаки. Параметри профілю відвальної рами підібрани для найбільш часто зустрічающихся суглинистих грунтів. Встановлений зверху козирок перешкоджає пересипанню грунта через відвал на підйомах і при поштовхах. Відвал жорстко з’єднаний з штовхаючи ми брусами, його кут різання не регулюють. Три ножа однакової довжини з одним або двома рядами отворів можна перевертати або зсувати при зношенні. Відвалом управляють за допомогою одного або двох гідро циліндрів, встановлених на жорстко закріпленому на лонжеронах трактора кронштейні і з’єднаних і з його гідросистемою трубопроводами і метало рукавами. Бульдозер ДЗ-128 уніфікований зі всіма попередніми моделями за окремими елементами і деталями відвалу, штовхаючих брусів та гідроциліндрів. Його штовхаючи бруси мають зносні накладки з зовнішньої сторони і відбійні пластини – з внутрішньої. Бруси з’єднані відвалом пальцевими шарнірами зі сферичними втулками. Такий самий устрій мають шарніри гідроциліндра перекосу відвалу і кріплення гвинтового розкосу до відвалу. З брусом розкіс з’єднаний пальцем. Вісі шарніра розташовані в одній лінії. Кронштейн розкоса на лівому брусі має два отвори, що збільшує діапазон регулювання кута різання відвалу.

Бульдозер ДЗ-101 уніфікований з бульдозером ДЗ-54. Він має гідрофікований механізм перекосу, керований з кабіни. Штовхаючи бруси позаду оснащені шаровими опорами (зі сферичними втулками), за допомогою яких вони з’єднані з трактором, а позаду – пальцевими шарнірами, розташованими на одній вісі з пальцями гвинтових. Відвал зверху з одної сторони підтримуються гвинтовим розкосом а з іншої гідро циліндром, також маючи пальцеві шарніри зі сферичними втулками. За допомогою упорних шайб і гайків на кінці гвинта зазор в пальцевому з’єднані можна регулювати. Керування перекосу здійснюється за допомогою окремої секції розпреділювача гідросистеми трактора. Гвинтовий розріз застосовується для зміни кута різання відвалу.

Бульдозер ДЗ-54 змонтований на базі гусинечних тракторів класа 10. Відвал цього бульдозера має криволінійний лобовий лист з козирком і прямими частинами зверху і знизу, нижню і верхню коробки жорсткості з тильної сторони, боковини з накладками і вушки для з‘єднання з штовхаючими брусами, розкосами і гідроциліндрами

Для підводних будівельних робіт на морському і річковому днищі в прибережній зоні створені бульдозери – амфібії. Вони застосовуються як для автономних робіт, так і для виконання допоміжних робіт по переміщенні домних грунтів. Ходове обладнання у такіх бульдозерів гусеничне, керування дистанційне. Дизельний двигун розташований у відсіку, на крижці якого встановлена труба, зв’язуюча відсік з атмосферою. Через трубу проходить всмоктуючи і вихлопний трубопроводи двигуна. Зверху труби знаходиться антена, яка приймає радіосигнали дистанційного керування. Для руху по суші труба може повертатися на 90( і опускатися в горизонтальному положенні. Відвал бульдозера амфібії має передню опускаючи заслінку для охоплення призми волочення грунту і виключення його змиву зустрічним опором води. Не дивлючись на важкість керування підводною роботою бульдозера і його високу вартість, бульдозери-амфібії отримали значне розповсюдження для підводних робіт.

4.Особливості роботи в болотистій місцевості

Болотом з будівельної точки зору називається збитково-вологиста ділянка земної поверхні вкритий шаром торфу потужністю 0,5 м і більше. Ділянки з потужністю торф’яних покладів меньше 0,5 м відносяться до заболочених. Ділянки, покриті водою без торф’яного покриття, відносяться до обводнених. В залежності від прохідності будівельної техніки і важкості проведення будівельно-монтажних робіт при спорудженні трубопроводів болота класифікують за трьома типами.

I тип: а) болота, повністю заповнені торфом стійкої консистенції, які допускають роботу і неодноразовий прохід будівельних машин з питомим тиском до 0,25 кгс/см2; б) болота заповнені торфом нестійкої консистенції, при глибині торфа до 0,7 м, допускаючи роботу будівельних машин і механізмів; ширина болота до 500 м; несуча здатність поверхні болота до 0,25 кгс/см2; в) болота глибиною до 1,5 м, на мінеральній основі, повністю заповнені торфом, які дозволяють роботу і проїзд машин з питомим тиском на грунт до 0,1кгс/см2; ширина болота до 250 м.

II тип: а) болота, заповнені торфом нестійкої консистенції, при глибині торфу до 0,7 м, підстелені мінеральним грунтом; ширина болота більше 500 м, несуча здатність до 0,25 кгс/см2; б) болота, повністю заповнені торфом, які допускають роботу і проїзд машин з питомим тиском до 0,1кгс/см2 при ширині болота до 1 км.

III тип: а) болота, які допускають роботу тільки спеціальних плаваючих машин і механізмів або звичайних машин на понтонах (крім б) I типу та а) II типу); б) болота повністю заповнені торфом, які допускають роботу і проїзд машин з питомим тиском до 0,1 кгс/см2 при ширині болота більше1 кмПри спорудженні магістральних трубопроводів в болотистій місцевості існують деякі особливості при підготовчих роботах.

На болотах, які покриті великим шаром снігу, глибина промерзання незначна. В цьому випадку застосовують метод промерзання верхнього шару грунту болота на смузі роботи землерийних машин. За декілька днів до початку земляних робіт ущільнюють і укатують сніг бульдозерами на смузі 5-6 м. При досягненні товщини ущільненого і промерзлого шару 0.2-0.3 м приступають до розробки траншей. На глибоких незамерзлих болотах, які характеризуються інтенсивним процесом розпаду органічних решток, метод промерзання займає багато часу. В таких випадках для прискорення промерзання застосовують рівня води нижче відмітки дна траншеї за допомогою голчатофільтруючих установок. Також застосовується метод поливу води на смугу роботи машин для отримання крижаної плівки.

При будівництві під’їзних і вздовжтрасових доріг на неглибоких болотах, заповнених щільним торфом для насипів застосовується привізний грунт. Насипи укладаються на хворостяну подушку, товщиною 0,35-0,4 м. Розхід гравію на 1 км дороги складає 480 м3 в щільному тілі та 600 м3 в розпушеному стані. Дороги з гравійним покриттям мають добрі експлуатаційні якості. Для будівництва цих доріг застосовуються бульдозери.

На важко прохідних ділянках болота при спорудженні трубопроводів в літній період і на незамерзлих болотах в зимовий час застосовуються лежневі і сланеві дороги. Дороги з повздовжнім настиланням називаються лежневі, а з поперечним – сланеві. Лежневі дороги більш економічні, але за питомим тиском на торфяну основу можуть бути застосовані тільки на болотах I типу. Сланеві дороги значно знижують навантаження на торфяну основу від машин і механізмів і тому застосовуються на болотах I і II типів. Спорудження лежневих і сланевих доріг виявляється найбільш дорогою і важкою частиною підготовчих робіт на болотах. В літній період на болотах I типу лежневі дороги укладають із реманентних щитів, які виготовляють на будівельних базах, їх можна застосовувати від двох до п’яти разів. Дороги з лісоматеріалу споруджуються бульдозерами.

В деяких випадках застосовують дороги з покриттям стрічкового типу. Стрічкові покриття укладаються на сплановану основу або хворостяну вистілку товщиною 0,08 – 0,02 м у вигляді двох стрічок. На заболочених ділянках укладають повздовжні лежні, а з верху – хворостяна вистілка товщиною 0,15 – 0,2 м, яка ущільнюється декількома проходами бульдозера. Після закінчення робіт, стрічкове покриття намотують на барабан спеціального укладчика ДТУ – 1, або ДТУ – 2 і перевозять на нове місце. Продуктивність укладчика – 120 м в зміну.

>

@

F

o

V

i

(лежневих і сланових доріг спорудження зимників не потребує великих капітальних і трудових5.Ходова частинаХодова частина призначена для забезпечення можливості пересування машини, а також служить опорою рами машини, повністю сприймаючи його вагу. Вона складається з наступних основних частин: рушія і елементів підвіски. Іноді в склад ходової частини входить рама машини.

Рушієм називається механізм, перетворюючий крутний момент від двигуна в тягове зусилля машини. В машинах для будівництва трубопроводів застосовуються колісний і гусеничний рушії.

Підвіскою називається устрій, з’єднуючий остов машини з рушієм: з колесами при колісному рушії або з опорними катками при гусеничному рушії.

Ходова частина машини складається з рами, мостів з колесами і еластичної підвіски, яка зв’язує раму з мостами або безпосередньо з колесами.



Призначення еластичної підвіски – забезпечення плавності руху машин, помя’кшує удари коліс, що сприймаються ними, а також поштовхи під час їзди по нерівностям дороги.

Відрізняють два основних типа елементів підвіски: ресори та амортизатори. Ресори поглинають сприйняті колесами поштовхи та удари, а амортизатори гасять коливання підвіски.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes