Поділ понять, Детальна інформація

Поділ понять

Сутність поділу

У операції поділу варто розрізняти поділювальне поняття - обсяг, що варто розкрити, члени поділу - супідрядні види, на які ділиться поняття, (вони являють собою результат поділу), і підстава поділу - ознака, по якому проваодиться поділ.

Логічна операція поділу може бути подана схемою, де А - поділювальне поняття, У, С, D - члени поділу. Сутність поділу складається в тому, що предмети, що входять в обсяг поділювального поняття, поділяються по групах.

Поділювальне поняття розглядається при цьому як родове, і його обсяг розділяється на супідрядні види. Операція поділу дозволяє правильно поділити предмети по групах, вивчити їх, а, отже, глибше пізнати весь клас у цілому.



Види поділу

Розрізняють поділ:

1) Поділ по видозміні ознаки.

Підставою поділу є ознака, при зміні якої утворюються видові поняття, що входять в объем поділювального (пологового) поняття. Наприклад, держави в залежності від форми державного устрою діляться на унітарні і федеративні.

Підставою поділу можуть бути різноманітні ознаки поділювального поняття. Вибір ознаки залежить від мети поділу, від практичних задач. Водночас до підстави поділу повинні подаватися деякі вимоги, найважливіше з який - об'єктивність підстави.

Не слід, наприклад, поділяти книги або кінофільми на цікаві і нецікаві. Такий поділ суб'єктивний: та сама книга (кінофільм) може бути цікава для однієї людини і нецікава для іншої.

Правила поділу

У процесі поділу поняття необхідно додержуватися чотирьох правил, що забезпечують чіткість і повноту поділу.

Поділ повинний бути розмірним.

Задача поділу полягає в тому, щоб перерахувати усі види поділювального поняття. Тому обсяг членів поділу повинний бути дорівнює у своїй сумі обсягу поділювального поняття. Правило домірності буде порушено й у тому випадку, якщо будуть зазначені зайві члени поділу, тобто поняття, що не є видами даного роду.

Поділ повинний проводитися тільки по одній підставі.

У процесі поділу обрана нами ознака повинна залишатися тією самою і не підмінятися іншою ознакою.

Члени поділу повинні виключати один одного.

Це правило випливає з попереднього. Якщо вибрана не одна підстава, то члени поділу - видові поняття - будуть знаходитися у відношенні часткового збігу, як у приведеному вище прикладі.

Поділ повинний бути безупинним.

У процесі поділу родового поняття потрібно переходити до найближчих видів, не пропускаючи їх. Але не можна переходити від поділу на види одного порядку до поділу на види іншого порядку, такий поділ позбавлений послідовності, воно називається стрибком у поділі.

2) Дихотомічний поділ

Дихотомічний поділ, або дихотомія, являє собою поділ обсягу поділювального поняття на два суперечні поняття. Якщо А - поділювальне поняття, то членами поділу будуть два поняття: В і не-В. Наприклад, усі сучасні держави можна розділити на демократичні і недемократичні, усіх громадян - на повнолітніх і неповнолітніх.

ь нас у якомусь відношенні.

У порівнянні з поділом по видозміні ознаки дихотомічний поділ має ряд переваг. У дихотомії не треба перераховувати усі види поділювального роду: ми виділяємо один вид, а потім утворюємо суперечне поняття, у яке включаються усі інші види.

Членами дихотомічного поділу є два суперечні поняття, що вичерпують весь обсяг поділювального поняття. Члени дихотомічного поділу завжди виключають один одного; будь-який предмет може мислитися тільки в однім із суперечних понять.

Водночас цей вид поділу має хиби. По-перше, обсяг негативного поняття надається занадто широким по обсязі і невизначеним. По-друге, суворим і послідовним є лише поділ на два перші суперечні поняття; при подальшому поділі ця строгість і послідовність порушуються. Тому дихотомічний поділ звичайно зводиться до поділу першого поняття.

Рефлекси поділяють на умовні і безумовні, людські громади - на класові і безкласові, суспільно небезпечні діяння - на дії і бездії.

Тому поділ завжди розмірно. Поділ проводиться тільки по одній підставі - у залежності від наявності або відсутності в предметів деякої ознаки.