Умовивід за аналогією, Детальна інформація

ae

\x0153

\x017E

e

\x017E

Dаналогія неможлива.

Аналогія посідає важливе місце в науковому дослідженні. Особливо плідн використовується вона на початкових стадіях пізнання. Аналогія є одним із засобів логічного опрацювання фактичного матеріалу і висування гіпотез. Історії науки відомо чимало випадків, коли наукові висновки було здобуто за допомогою умовиводів за аналогією. Наприклад, за аналогією з хвилями на поверхні води було відкрито закони поширення звуку і світла; аналогія між поширенням теплоти і поширенням електрики дала змогу перенести порівняння, розроблені для явищ теплоти, на явища електрики; аналогія, проведена між рухом пружних шарів і рухом молекул газу, створила можливість вирахувати тиск газу тощо.

Аналогія широко застосовується не тільки у природознавстві під час вивчення явищ природи, а й у суспільних науках під час вивчення явищ суспільного життя.

Дехто з логіків розрізняє аналогію предметів і аналогію відноси, наприклад Кирилов.

Під аналогією предметів розуміють такий умовивід, в якому вживаються два одиничних предмети, а переносною ознакою виступає властивість одного з цих предметів. Коли, наприклад, два порівнювальних предмета мають групову схожість ознак і нову ознаку, виявлену в одного з предметів, переносять на другий предмет, то такий висновок буде мати аналогію предметів.

Аналогія відносин – це такий умовивід, у якому уподібнюють один одному не два окремих предмети, а два відношення між предметами. Наприклад, Ф. Енґельс уподібнює відношення між формальною і діалектичною логікою відношенню між арифметикою і вищою математикою.

Розрізняють також точну аналогію і просту (неточну) аналогію.

Точною аналогією називають аналогію, у якій висновок робиться на основі знання того, що переношувана ознака (d) перебуває в залежності від ознаки схожості (abc).

Просто аналогія – це така аналогія, коли невідомо, чи знаходиться переношувана ознака (d) в залежності від ознак схожості (abc) чи ні.

Точна аналогія дає висновки вищого ступеню імовірності, що наближуються до достовірних, ніж проста аналогія, висновки якої можуть бути найменшої імовірності.

Аналогія є логічною основою висновків, здобутих за допомогою методу моделювання. Метож моделювання полягає в тому, що при пізнанні певного об’єкта використовують другий об’єкт, що заміняє перший.

Об’єкт, що безпосередньо цікавить дослідника і заміняється другим об’єктом, називають оригіналом. А об’єкт, яким заміняють оригінал, називають моделлю. Метод моделювання дає змогу вивчити предмет не безпосередньо, через інший предмет (модель). Під час моделювання, як і в аналогії, знання з одного предмета (моделі) переноситься на другий предмет (оригінал). Логічною формою такого висновку є умовивід за аналогією. На основі належності моделі S ознак абсд і належності оригіналу S1 властивостей абс роблять висновок про те, що виявлення в моделі S властивість д теж належить оригіналу S1.

Умовивід за аналогією використовується найбільш широко використовується у юридичній галузі, насамперед у судовому дослідженні. У правовій теорії і судовій практиці користуються таким поняттям як аналогія права та аналогія закону.

Аналогія права – це поширення загальних принципів права на такі життєві факти і відносини, які не передбачені певною формою права. Аналогія права за своєю логічною структурою є висновком за аналогією та дедуктивним умовиводом.

Аналогія закону – поширення норми права, встановленої для одного виду відносин, на інші, непередбачені законом відносини, але схожі з тими, які врегульовані нормою права. Аналогія закону за логічною структурою є умовиводом не дедуктивним, як аналогія права, а висновком за аналогією у власному розумінні цього слова. Аналогія закону в логічному відношенні є умовиводом за аналогією.

PAGE

PAGE 4