Здоровий конспект з соціології, Детальна інформація

Макросоцiологiя дослiджує як великомасштабнi соцiальнi об'єкти, так i довгочаснi соцiальнi процеси. На цьому рiвнi аналiзу вивчаються, наприклад, взаємовплив економiчних i полiтичних процесiв у певному суспiльстві, змiни у структурi його релiгiйних конфесiй, вивчається вплив змiн у технологiях суспiльного виробництва на соцiальнi структури суспiльства або фактори змiн його етнiчних структур i таке iнше.

Безумовно, слiд пам’ятати, що мiкросоцiологiя i макросоцiологiя - це взаємопов'язанi галузi соцiологiчного знання, тому що пов'язанi мiж собою тi соцiальнi явища, що вiдбуваються на макро- i мiкрорiвнях. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторностi певних форм взаємодiй на мiкрорiвнi. З iншого боку, те, що переважна кiлькiсть людей думає, говорить чи робить, формується пiд впливом певних макроструктур суспiльства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне.

Розуміння взаємозв'язку макро- та мiкросоцiальних явищ та розумiння суспiльства, в якому ми живемо, дає можливiсть бiльш повно зрозумiти самих себе. Американський соцiолог Райт Мiллз назвав цей компонент знання "соцiологiчною уявою" (the sociological imagination), маючи на увазi здатнiсть людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподiвання у зв'язках з широким соцiальним та iсторичним контекстом, у якому людина живе.

Вивчаючи соцiологiю ми краще розумiємо як органiзовано суспiльство, хто має владу, якi переконання спрямовують нашу поведiнку та як наше суспiльство прийшло до того, чим воно є. Бiльш того, можна сказати, що соцiологiя забезпечує нас особливою формою свiдомостi. Ця свiдомiсть дозволяє нам краще зрозумiти соцiальнi сили з якими ми зустрiчаємося, i не тiльки тi, якi обмежують нас, але й тi, що допомагають нашому звiльненню. I тому соцiологiя, за крилатим висловом Пiтера Бергера, є визвiльною наукою (liberting science).

 ТЕМА   . ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ   СОЦIОЛОГI°

 1. Практичний досвiд та теорiя,

 або чому науковий   пiдхiд потребу є  теорiї? 

У соцiологiї, як й в усiх iнших науках вирiшальним елементом є теорiя.

Але деякi студенти, якi слухають вступний курс соцiологiї в унiверситетах та коледжах рiзних країн часто запитують: "Навiщо нам мати клопiт з усiма цими теорiями? Чому не дозволити фактам говорити самим за себе?". Теорiя таким студентам здається недоречною навiть бiльш, нiж башта iз слонової кiстки.

Але, нажаль, факти не говорять самi за себе. Факти безмовнi. Для того, щоб факти могли говорити, ми маємо знати вiдношення мiж ними. Наприклад, якщо вам доведеться мати справу з дiтьми, а вони будуть поводити себе не так, як треба, то що ви робитиме ? Чи будете їм дорiкати, чи загрожувати, чи вiдшльопаєте їх, чи забороните займатися якоюсь улюбленою справою, чи обговорюватиме з ними те, що трапилось, чи iгноруватиме їх ?

Те, що ви бутите робити, залежить вiд того, яку саме теорiю виховання дiтей ви подiляєте - свiдомо чи несвiдомо.

Можливо, ця теорiя буде укладатися лише в один вислiв типу: "Шкодувати рiзок - псувати дитину" або "Дiтей треба ростити стiйкими, бо шляхи життя можуть бути жорсткими " або "Дiти просто потребують захисту та любовi " або " Биття дiтей лише породжує емоцiйнi проблеми " i таке iнше.

Теорiя це є спроба зрозумiти значення нашого досвiду. Ми мусимо якось ухопити швидкоплиннi подiї та знайти спосiб, щоб їх описати та пояснити. Тiльки тодi ми можемо передбачати новi подiї та впливати на свiт навiть навколо нас у бажаному напрямку. Теорiя - це "сiтка" , яка нам необхiдна, щоб досягти цих цiлей, щоб "упiймати" факти у їх взаємовiдношеннях. Саме теорiя дає можливiсть побачити взаємозв'язок подiй, що не є очевидним з одних лише даних про факти.

Бiльш того можна сказати, що теорiя - це низка взаємопов'язаних форму-лювань, яка забезпечує пояснення певного класу подiй, тобто - дозволяє так зв'язати ту чи iншу множину фактiв, що дає можливiсть їх зрозумiти.

Крiм того, теорiя дозволяє нам органiзувати пошуки нових знань про багато рiзних, часто загадкових сторiн нашого досвiду. За роки розвитку соцiологiї соцiологи розробили досить багато теоретичних пiдходiв (Perspectives).

Що таке теоретичний пiдхiд? Коротко на це питання можна вiдповiсти таким чином:

теоретичний пiдхiд є способом бачення ряду особливостей свiту, це орiєнтацiя, яка передбачає певнi методи вивчення соцiального досвiду та пошуки його пояснення.

Прихильники рiзних пiдходiв ставлять стосовно суспiльства дещо рiзнi питання, й завдяки тому дають нам рiзнi образи соцiального життя.

Вам не пропонують сприйняти одну модель соцiального свiту та вiдкинути всi iншi. Скорiше теоретичнi пiдходи є засобами - розумовими конструктами - що дозволяють вам чiтко уявити собi той чи iнший об'єкт.

Будь яка певна теоретична модель завжди обмежує досвiд i дає, так би мовити, " тунельний " образ дiйсностi. Але добра модель одночасно розширює горизонт бачення дiйсностi.

У сучаснiй соцiологiї найчастiше видiляють три основних теоретичних пiдходи: функцiоналiстський, конфлiкцiонiстський та iнтеракцiонiстський. Хоча, останнiм часом, видiляють ще й еволюцiонiстський пiдхiд.

Ми будемо звертатися до трьох основних пiдходiв на протязi усього курсу. Зараз же ми дамо кожному з них коротку характеристику.

  Основнi теоретичнi напрямки у сучаснiй соцiологiї . 

 Функцiоналiзм. 

Структурно-функцiональний - або просто функцiоналiстський пiдхiд сформувався у серединi нашого сторiччя в основному спираючись на iдеї двох з класикiв соцiологiї, а саме англiйця Герберта Спенсера та француза Емiля Дюркгейма, якi притримувались великомасштабного - тобто макросоцiального - погляду на соцiальне життя.

На протязi 5-х та на початку 6-х рокiв центром уваги захiдної соцiологiї заволодiли функцiоналiстськi концепцiї американського соцiолога Толкота Парсонса (19 - 1979) та його учнiв.

Пiзнiше, особливо у 7-х роках, функцiоналiзм втратив прихiльнiсть багатьох соцiологiв. Але у 8-х роках iнтерес до робiт Парсонса та iнших функцiоналiстiв вiдродився ( у роботах Хабермаса (1981), Алекзандера (1984), Сцiулi та Герстейна (1985) та iнших).

Розглянемо основнi iдеї функцiоналiстського пiдходу. Основну iдею цього пiдходу коротко можна сформулювати так; Суспiльство як соцiальна система. Що мається на увазi? Функцiоналiсти виходять з погляду на суспiльство як певну систему, поєднання таких частин, що складають єдине цiле.

Функцiоналiсти намагаються зробити двi речi:

-- встановити зв'язки частин суспiльства iз суспiльством у цiлому,