Здоровий конспект з соціології, Детальна інформація

 Основнi поняття iнтеракцiонiзму 

 Знаки 

Знаки - Людськi iстоти здатнi створювати та використовувати знаки (символи (Symbols))

Визначити, що таке знаки, дуже коротко можна таким чином: Знаки - це що-небудь, що суто соцiально стає чимось iншим. Знаки можуть мати рiзнi форми - слова, жести, медальйони, предмети одягу,татуювання та iнше. Наша можливiсть користуватися символами має принципове значення. За допомогою символiв ми можемо уявляти свiт у думцi, чисто розумово, й тому ми не обмеженi умовами "тут" i "тепер", як обмеженi звiрi.

Ми можемо упорядковувати свою поведiнку на основi того, що було у минулому або передбачається у майбутньому.

Символи (знаки) дають можливiсть нам спiлкуватися один з одним.

 Суспiльство як взаємодiя. 

Iнтеракцiонiсти звертають особливу увагу на те, що суспiльство не iснує "десь там", воно постiйно створюється та вiдтворюється вiд моменту у процесах наших дiй та взаємодiй один з одним.

Вони вважають, що реально iснують взаємодiючи iндивiди. I що деяким своїм - певним чином взаємодiючим сукупностям - ми даємо iмена типу: "Україна", "Росiя", "Сполученi Штати". I поводимось з ними як з об'єктами.

З точки зору iнтеракцiонiзму - суспiльства виникають саме завдяки цьому (що ми з чимось поводимось як iз таким об'єктом). Ми робимо їх реальними.

Це стосується також усiх груп,усiх органiзацiй, громад. Ми з ними поводимось як з об'єктами повсякденно.

Вiдночас повсякденна дiя кожної особи з iншими - перетворює її у соцiальну iстоту з певною особистiстю.

Люди вiдносяться один до одного та поєднують свою активнiсть тому, що вони є членами суспiльства й як такi набувають здiбностi це робити. В той же час iнтеракцiонiсти усвiдомлюють, що суспiльство передує iндивiдуальним членам: дiти народжуються у родинах, йдуть до школи, потiм до коледжей, потiм працюють у органiзацiях, бiльшiсть яких створена до того, як вони в них прийшли.

Суспiльство та iндивiд фундаментально пов'язанi один з одним. Кожен передбачає iншого, потребує його, й не iснує без iншого. Це двi сторони однiєї медалi.

 Значення. Конструювання реальностi. 

Саме ми, люди придаємо людям, об'єктам, подiям певного  значення. I оскiльки ми iнтерпретуємо реальнiсть й те, що вiдбувається в нiй, iнтеракцiо-нiсти вважають, що реальнiсть виробляється нами.

Iнтеракцiонiсти зауважують, що наш досвiд не має сенсу, поки наш розум його не знаходить.

Вiдомий нiмецький фiлософ i соцiолог Альфред Шютц писав так: "Усi факти - як факти - ми створюємо шляхом iнтерпретацiї подiй".

З точки зору iнтеракцiонiстiв ми реiфiкуємо (уречовляємо) соцiальне життя. I тому вони стверджують, що наш соцiальний свiт є  сконструйованою  реальнiстю.

" Кар'єра, що вимагає на нас". " Кар'єра " не є реальнiстю, але, дiючи, людина перетво-

рює її у реальнiсть (мотивацiя). Iнший приклад - ставлення клеркiв до встановлених процу-

дур дiї ("плюси (+)" та "мiнуси (-)" бюрократiї - адекватнiсть або неадекватнiсть процедур).

Уречевленi процедури стають на шляху постепу, коли вони перестають бути функцiональними.

 Оцiнка iнтеракцiонiстського пiдходу. 

Найбiльш поширеною позитивною оцiнкою iнтеракцiонiзму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненнi до соцiологiї людини.

Саме iнтеракцiонiсти фокусують увагу на тому, що люди - це дещо бiльше, нiж роботоподiбнi iстоти, якi проходять через життя просто виконуючи правила та соцiальнi ролi.

Iнтеракцiонiсти розглядають людей як таких соцiальних iстот, що надiленi здатнiстю до мислення. Через взаємодiї один з одним люди опановують знаки та значення, що дозволяє їм втручатися з подiї соцiального життя i впливати на свої долi.

Саме з iнтеракцiонiстської точки зору люди здатнi не тiльки iнтерпре-тувати ситуацiї, оцiнювати їх переваги та вади, але й робити серед них свiй вибiр.

Якщо казати коротко, то саме iнтеракцiонiсти дали поштовх до створення у соцiологiї образу людей, як активних iстот, що конструюють соцiальну реальнiсть, а не як пасивних iстот, що просто реагуть на вимоги соцiальних реалiй.

Водночас, iнтеракцiонiзм має свої обмеження. Люди не є абсолютно вiльними у формуваннi своїх дiй у повсякденному життi.