Здоровий конспект з соціології, Детальна інформація

а) вимір ставлень до спілкування

б) вимір ставлень після організованої зустрічі, але обов язково:

 не  .тільки в експериментальній, але й в контрольній групі (щоб врахувати вплив інших факторів - ЗМІ, новини).

Поділ первинної групи на дві подібні частини.

Проблеми  експериментального  .методу: - штучність лабораторного експерименту  - обмеженість  .можливостей контролювання польового експерименту -  етичні проблеми  .експерименту не повідомляючи їм про зміст експерименту (захисти від шкоди, від труднощів та страждань)

б)  Обстеження  .( найчастіше -  опитування .; контент-аналіз - обстеження текстів.

Основні поняття:

- генеральна сукупність

- вибірка, проблема репрезентативності, способи побудови репрезентативних виборок (рівноімовірна випадкова вибірка (random), стратифікована вибірка, квотна вибірка)

Специфіка побудови вибірки в країнах без надійних джерел статистичних даних.

Способи опитувань:

- анкетування (особисте, поштове)

- інтерв'ювання (особисте, телефонне)



в)  Спостереження . (  невтручальне . - unobtrusive,  учасницьке . - participant).

Якісни методи (без вимірів)

Кількісни методи

Інтракціоністи наполягають на тому, що для розуміння певної форми життя дослідник має статі її  учасником ..

2)  Архівні дослідження ..



 ТЕМА 4.    КУЛЬТУРА

 1. Поняття культури i значення   культури.

Слово культура - багатозначне. У повсякденному життi цим словом найчастiше позначають:

а) Освiченнiсть, начитаннiсть, розумнiсть. В цьому розумiннi вживають такi вирази, як "особиста культура" або "культурна людина". Цiм словом позначається також витончений смак до мистецтва, лiтератури, музики.

б) В iнших значеннях слово "культура" вживається у спецiальних науках.Наприклад, аграрiї говорять "культура рису", " культура картоплi" або "зерновi культури", а також "культура грунту", маючи на увазi культування тiєї чi iншої рослини або видiв рослин, а також оброблення грунту.

Бiологи кажуть,наприклад, про "культуру стрептококку" або "культуру холерного вiбрiону", маючi на увазi мiкроорганiзми, що вирощеннi у лабораторних умовах у якому-небудь пожiвному середовищi.

У загальнонауковiй мовi культурою називають також рiвень або ступiнь розвитку якої-небудь галузi господарської або розумової дiяльностi. Говорять, наприклад, "культура землеробства", "культура працi" або "культура мови".

Археологи називають культурою спiльнiсть археологiчних пам'яток певної епохи, коли говорять, наприклад, про "трипiльську культуру" або "черняхiвську культуру".

Найближчим до соцiологiчного є розумiння культури, яке притаманне iсторикам. Найчастiше вони називають культурою сукупнiсть досягнень певного народу у певну епоху у його духовнiй та матерiальнiй дiяльностi. Так iсторикi кажуть, наприклад, про культуру стародавньої Грецiї, про вiзантiйську культуру, про кульуту iспанського середньовiччя або iталiйського Ренесансу.

У соцiологiчному вжитку термiн має найширше значення - вiн позначає  усi продукти творчої  дiяльностi людей.