Релігійність як риса української національної ментальності, Детальна інформація
Релігійність як риса української національної ментальності
Висока емоційність, поєднана з очікуванням “правди” в стані власної безпорадності, неспроможності активно діяти, виборюючи її, стимулює фантазію, посилену діяльність уяви. Згідно з відомою психологічною закономірністю, емоційна енергія загальмованих зовнішніх дій мусить розрядитися у внутрішніх афектах фантазії. Це зумовило становлення такої риси української національної психології, як інтровертизм. Інтровертивними називають народи, схильні до поглиблених духовно-моральних, екзистенціальних пошуків, екстравертивними ( творців, зосереджених переважно на вдосконаленні матеріально-технічного виробництва, установ. Наприклад типовим інтровертивним народом є індуси, екстравертивним ( американці.
У свою чергу, інтровертизм органічно пов’язується з індивідуалізмом. Екстравертизм як національна експансія неможливий без “колективізму”, себто підпорядкуванні одиниці загалу, беззастережного послуху, відданості колективній думці тощо. В. Янів пише: “Цілком зрозуміло, що спрямування уваги на власну особу з рівнозначним сильним чуттєвим забарвленням мусить вести до індивідуалізму, отже до риси світогляду, яка поруч із українською емоційністю ( викликає найменше сумнівів та знайшла найвиразніше висвітлення в українській науці і публіцистиці. Це й є, між іншим, фактор, що нас найбільше пов’язує з Європою і віддаляє від сходу, в тому числі і від Росії”(.
Очевидно, що всі три риси української ментальності ( емоційність, інтровертизм та індивідуалізм ( в їх взаємопоєднанні й поєднанні з національною ідеєю, стрижень якої становить очікування “правди”, та з об’єктивними чинниками, які інтенсивно стимулюють релігійну віру, є вельми сприятливими саме для духовної релігійності.
Оформив та зредагував:
Лопушанський Тарас,
використана література:
Москалець Віктор, Народ і Нація, “Релігійність як риса українського національного характеру” / Філософська і соціологічна думка, 1993, №1.
Written and edition:
Taras I. LOPOUSHANS’KYI,
used literature:
Viktor MOSKALETS, PEOPLE AND NATION, “Religiousness as a Feature of Ukrainian National Character” / Philosophical & Sociological thought, 1993, #1.
( Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду // Релігія в житті українського народу. ( Мюнхен; Рим; Париж, 1966. ( с. 193
PAGE
PAGE 4
У свою чергу, інтровертизм органічно пов’язується з індивідуалізмом. Екстравертизм як національна експансія неможливий без “колективізму”, себто підпорядкуванні одиниці загалу, беззастережного послуху, відданості колективній думці тощо. В. Янів пише: “Цілком зрозуміло, що спрямування уваги на власну особу з рівнозначним сильним чуттєвим забарвленням мусить вести до індивідуалізму, отже до риси світогляду, яка поруч із українською емоційністю ( викликає найменше сумнівів та знайшла найвиразніше висвітлення в українській науці і публіцистиці. Це й є, між іншим, фактор, що нас найбільше пов’язує з Європою і віддаляє від сходу, в тому числі і від Росії”(.
Очевидно, що всі три риси української ментальності ( емоційність, інтровертизм та індивідуалізм ( в їх взаємопоєднанні й поєднанні з національною ідеєю, стрижень якої становить очікування “правди”, та з об’єктивними чинниками, які інтенсивно стимулюють релігійну віру, є вельми сприятливими саме для духовної релігійності.
Оформив та зредагував:
Лопушанський Тарас,
використана література:
Москалець Віктор, Народ і Нація, “Релігійність як риса українського національного характеру” / Філософська і соціологічна думка, 1993, №1.
Written and edition:
Taras I. LOPOUSHANS’KYI,
used literature:
Viktor MOSKALETS, PEOPLE AND NATION, “Religiousness as a Feature of Ukrainian National Character” / Philosophical & Sociological thought, 1993, #1.
( Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду // Релігія в житті українського народу. ( Мюнхен; Рим; Париж, 1966. ( с. 193
PAGE
PAGE 4
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021