Етнічні та географічні назви України, Детальна інформація

       так називали Дніпро самі жителі, а чужоземна назва була іншою. Щоб зрозуміти етимологію назви Дніпро, дослідникам довелося чимало попрацювати. Це слово складне: дана — “вода”, а друга частина довго залишалась нез’ясованою. У слов’ян була богиня Дана, пам’ять про яку збереглася до наших днів: згадаємо приспів до деяких пісень “Ой Дана, річка Дана”. Наші предки вважали її Великою Матір’ю Всесвіту і всіх народів: це й римська Діана, і анатолійська Танаїс. Дана у праслов’ян — це жіночий початок Всесвіту: “да” — вода, “на” — мати, тобто “Мати-Вода”. Друга частина назви Дніпро вкладається в гідронімічний ряд з основою на -пар-, -пор-, -пр— (Поріт, Пората, Піретос, Прут, Напаріс тощо). Етимологічно вона близька до імені божества давніх слов’ян Перуна. Перун — уособлення небесного вогню, чоловічого начала Всесвіту. Отже, в назві Дніпро можна прочитати поєднання двох начал “Дана + Перун”, які с першопочатками життя.

       Часто стародавні автори називають наші річки по-своєму. Наприклад, Дністер у Геродота названий Тіріс, у Страбона — Тірас, у Плінія — Тіра, у Костянтина Багрянородного — Данаістр. Нам відомі назви багатьох географічних об’єктів, зафіксованих Геродотом: Південний Буг названий Іпанід або Гіпаніс, Інгулець — Пантікап, Орель — Герра, Азовське море — Меотида або Крімни, Керченська протока — Боспор Кіммерійський, Інгул — Іпакір, Дунай — Істр та ін.

       Деякі німецькі вчені (К. Мюлленгоф, Ф. Браун) стверджували, що в ІV ст. скіфські назви були змінені слов’янськими. Це дало їм підставу зробити помилковий висновок, що нібито зміна назви була викликана зміною племен, які поселилися на цих землях.

       Такі гіпотези заперечив Віктор Петров у своїй праці “Етногенез слов’ян”. Він довів, що часто люди одну і ту ж річку називали різними іменами у верхів’ї і в пониззі. Наприклад, Страбон писав про Дунай: “Верхня частина цієї ріки від джерел до порогів, де ріка тече переважно через Дакію, називали Дунавісм, частину поблизу Понту в області гетів звуть Істром”.

       Віктор Петров висловив припущення, що багато річок мають двочленні назви, які складаються з назви, що має річка у верхів’ї, і назви в гирлі ріки. Якщо для Причорномор’я були характерні гідроніми на Дана-, то для середньої смуги України типовішими с назви на зразок Стрий (з основою стр-). Багато притоків Дністра мають цю назву: Стривники, Струга, Стронавка, Стрипа, Стриня, Стрий та ін. Ці назви, можливо, походять від старослов’янського Строуя, руського струя, українського струмінь. Серед притоків Дністра також кілька Бистриць, назви яких є прозорими для сучасного розуміння, а також стоять в гідронімічному ряду з основою на -стр-. Припускають, що в давнину всі Бистриці звалися Стрипами.

       Слід враховувати, що в назвах наших річок зарубіжні географи могли плутати звуки: Т—Д, А—О. Наприклад, Дон — Тан (Танаїс). Іноді записувалися назви з випадним початковим Д: Ніпро, Непр, Непріс — Дніпро; Ніструл (румунська назва Дністра на Буковині) тощо.

       Ім’я племені часто поширювалося на ім’я племінної території, назва ріки збігалася з назвою селища, а назва селища відповідала назві племені. Отже, дослідження власних назв мають велике значення і для з’ясування етногенетичних процесів на певній території.

       Пам’ять народу протягом багатьох віків зберегла назви поселень етнонімного походження. Таких назв в Україні тисячі: Антопіль на Житомирщині (анти), Тиврів на Вінниччині (тиверці), Кривичі на Львівщині (кривичі), Бужани на Волині, Дуліби на Волині, Роксолани на Одещині та багато ін. На жаль, чимало стародавніх назв були замінені нашими сучасниками штучними витворами на зразок Жовтневих, Первомайських, Комсомольських і подібних їм назв. Втрачається зв’язок поколінь, порушується традиція — назва відривається від суті, особливостей природи, населення, істотних ознак етносу.

       Наша історія записана не тільки в підручниках, не тільки на археологічних, антропологічних пам’ятках — вона промовляє до нас такими прозорими назвами, щедро розкиданими на карті нашої Батьківщини. Треба тільки навчитися їх читати.