Розвиток науки у незалежній Україні, Детальна інформація

З розвитком інституту поступово почали установлюватись зв’язки його викладачів і студентів з іншими учбовими закладами республік колишнього Радянського Союзу, а потім і з країнами Європи, Азії, Африки і Америки. Інститут за роки його існування відвідали десятки молодіжних і інших делегацій із Арабської Республіки Єгипет, Болгарії, Венгрії, Німеччини, Колумбії, Куби, Румунії. Великою популярністю у іноземних гостей користується найбагатша експозиція геолого-мінералогічного музею ДГМІ, в якому ціла ветрина відведена під сувеніри, привезені з Венгрії, В’єтнаму, Германії, Італії, Пакистану, Польщі й інших країн. В книзі відгуків зарубіжні відвідувачі залишили записи на англійській, німецькій, французькій, арабській, китайській мовах.

В свою чергу студенти ДГМІ у складі молодіжних гуртків були у Венгрії, Германії, Кубі, Польщі, США та інших країнах. Багато країн світу відвідали і викладачі ДГМІ.

На міжнародному симпозіумі “Гірнича техніка на порозі ХХІ віку” (Москва, 1995 р.) професор З.Л. Фінкельштейн виступив з докладом “Гідродинамічна очистка рідини”, а в 1996 р. на V науково-технічній конференції “Довго строковість елементів та конструкторських вузлів гірничих машин” (Польща) – з докладом про підвищення ресурсу гідравлічних гірничих машин з допомогою гідродинамічної очистки рідини.

У 1992-1993 рр. на базі кафедри буду вальних конструкцій пройшли дві міжнародні конференції, у вересні 1996 р. відбулась міжнародна конференція боротьби з пилюкою у вугільних шахтах.

Вчені ДГМІ мають патенти на свої розробки у Австрії, Німеччині, Канаді, США, Франції, Японії, публікуються у спеціальних наукових збірниках у Німеччині, США, Польщі, Чехословаччини, Індії.

У 1993-1994 рр. в Пекінському університеті (КНР) проходив наукову ста жировку завідуючий кафедрою будівельних конструкцій доцент А.И. Давиденко. Він досліджував там проблему стійкості сталі. Робота була продовжена у 1996 році у час другого візиту у Пекін.

З 90-х років і у ДГМІ почали навчання іноземні студенти з країн Близького Сходу, Індії, Пакистану, і в інституті був відкритий спеціальний факультет мовної та інженерної підготовки іноземних студентів.

Хроніка подій (1990-1997 р.)

1990 рік Група студентів-металургів ДГМІ пройшла переддипломну практику на металургійному комбінаті у м. Катові це (Польща)

1991 рік У ДГМІ відкрито міжотраслевий факультет підвищення кваліфікації

Професору Г.Г. Литвинському присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України професору З.Л. Финкельштейну – заслуженого робітника народної освіти України; доценту Б.К. Якубовичу – заслуженого юриста України

Інститут перейшов на двоуровневу систему підготовки спеціалістів

В інституті проведена республіканська научно-методична конференція по проблемі: “вдосконаленні методики викладення висшої математики у технічних вузах”.

1992 рік березень. Інститут переіменован у Донбаський гірничо-металургійний інститут (ДГМІ)

На будівничому факультеті відкрита нова спеціальність – “Менеджмент у будівництві”

В ДГМІ відбулась республіканська научно-методійна конференція по проблемі: “Організація і мелодійні аспекти модульного виховування і рейтингового контролю знань студентів”

1993 рік В інституті відбулась міжвузівська научно-методійна конференція на тему: “Проблеми багатосходинкової підготовки спеціалістів в інженерних вузах”. В конференції прийняли участь викладачі вузів Дніпропетровська, Донецька, Краматорська, Луганська, Сум, Харкова.

1994 рік Ректору ДГМІ професору В.Н. Дорофєєву і проректору по учбовій роботі професору С.Н. Петрушкову присвоєно звання заслуженого робітника народної освіти України

При ДГМІ утворений учбовий комплекс “Донбаський регіональний центр спеціалістів” (ДРЦПС). У центр входять 12 технікумів,

2 професіонально-технічних училища і більш як 60 середніх шкіл.

1995 рік У 1995-96 учбовому році у ДГМІ відкрит факультет мовної і інженерної підготовки іноземних студентів

На гірничому факультеті відкрито спеціальність “Менеджмент у промисловій сфері”

1996 рік 22-27 вересня. В Алушті відбулась організована Донбаським гірничо-металургійним інститутом Міжнародна конференція по боротьбі з пилюкою у вугільних шахтах.

1997 рік професору Р.А. Фрумкіну присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України, а декану будівельного факультету С.П. Ні кольському – заслуженого робітника народної освіти України



7. Наука на прозі тисячоліть.

Наукові досягнення України – її потенціал і візитна карточка одночасно, що забезпечили її передові позиції у світі з багатьох наукових і науково-технічних напрямків. Скарбницю світової науки збагатила ціла плеяда українських вчених. Серед них математики Д.О.Граве, М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, Механік О.М. Данник, фізики К.Д.Синельников, Л.В. Шубников, геолог П.А. Тутповський, хіміки Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В.П. Філатов, І.І. Шмальгаузен.

Гідне місце у світовій науці посідають українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глунікова. Широковідомі гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К.Г. Воблий, історики М.С. Грушевський у Д.І. Яворницький, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавець Л.А. Булаховській, літературознавці С.О. Єфремов та О.І. Білецький.

Сьогодні на фундаментальні дослідження направляється біля 11 відсотків від загального обсягу витрат на науку. Таке Співвідношення відповідає і світовій практиці.

Незважаючи на створення в останні роки чотирьох академій, які мають державне базове фінансування, а також наявність потужного висококваліфікованого кадрового потенціалу у вищій школі, головним виконавцем фундаментальних досліджень залишаються Національна Академія Наук.