Біографія Степана Пушика, Детальна інформація

Гей коні готові! Їх треба раз-два підкувати!

29.04.1997

МОСКВА

Червона осінь

І Москва червона,

Червоні мури

І багрець – гаї,

Москва тепер така,

Як Антігона.

Тут Передєкіно

Й Останкіно її,

В лісах змарновані

Латі мої.

Москва із п’яними,

Та пильними очима.

Ні, щось вона мене така навчила!

Слідами Пушкіна і Пушик находивсь,

І заново на світ цей народивсь.

Так, тут мене навчили не зітхати –

Себе й народ свій знати, шанувати

І щебетати не в чужому пір’ї.

Москва сльозам не вірить,

Пісні – вірить.

І зрозуміло

Без повчальних слів:

Шанує українців –

Не хохлів!

13.10.1996 – 25.03.2001

Москва – Івано-Франківськ