Розрахунково-платіжні системи, Детальна інформація

— судові органи мають право виносити рішення по позовах, заснованих на опротестовних векселях;

— наступає відповідальність по простому векселя — написателів, а по переказному — написателів та трасанта (векселедавця).

Всі ці особи, за виключенням індосантів, які помістили перед своїм підписом застереження «без обороту на мене», є солідарно відповідальними перед векселедержателем. Він має право пред'явити позов до всіх зобов'язаних за векселем осіб (право регресу) або до одного з них, не звертаючи уваги на послідовність підписів цих осіб на векселі. Особа, що сплатила за векселем звертається з вимогою до інших та, одержавши необхідну суму, передає тій особі, що сплатила опротестований вексель.

Таким чином, своєчасне опротестування векселя в разі відмови в акцепті або сплаті є умовою початку відповідальності трасанта, індосантів та авалістів. Акцептант та векселедавець простого векселя як головні боржники по векселя є відповідальними протягом всього строку позовної давності.

Векселедавець може вимагати з того, до кого він пред'явив позов:

• суму векселя, не акцептовану і не сплачену, з відсотками, якщо вони були обумовлені;

• відсотки від дня строку платежу;

• збитки по протесту, здійсненню повідомлення, а також інші збитки;

• пеню від дня строку платежу.

В разі закінчення строків, встановлених для здійснення протесту в некцепті або несплаті, векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб, за виключенням акцептанта. Векселедержатель, який не одержав платіж, має право на стягнення у судовому порядку належної йому суми.

Право на пред'явлення позовів обмежується визначеним строком, який носить назву вексельна давність (тобто в межах строків позовної давності). Для позовних вимог проти акцептанта та векселедавця простого векселя встановлений трирічний строк давності. Держатель може виставити позов проти індосантів, трасанта та їх гарантів протягом одного року з дня протесту, або із дня строку платежів за векселем, що не підлягає протесту, а кожний індосант — проти іншого індосанта і трасанта протягом 6 місяців з дня, у який індосант сплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.

Юровский Б. «Краткий курс вексельного обращения для руководителя» /Сборник библиотека бухгалтера, 1999.

PAGE

PAGE 37



Приклад наведено з книги Балашовой Ю.В., Козаковой И.А. «Вексель в торговом обороте» - М.: Консультант, 1994.

Мороз Ю.Н. «Вексельное дело» - К.: Лад Наукова думка,1996.

Барац С.М. «Курс вексельного права» - СПб: Т-во «Общественная польза», 1893 ( з матеріалів Мороза Ю.М.).

Цитович П.П. «Курс вексельного права» - К.: Типография И.Н.Кушнарева и К, 1887 ( з матеріалів Мороза Ю.М.).

- заборона нижнім військовим чинам зобов’язуватися векселями знята законом від 5 червня 1875р.

Мороз Ю.Н. «Вексельное дело» - К.: Лад Наукова думка,1996.

Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. і відповідно Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991р.

Стаття 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р.

Виходячи з визначення цінного папіра за вказаним законом вексель не можна однозначно вважати цінним папером (див. попередній розділ).

Мороз Ю.Н. «Вексельное дело» - К.: Лад Наукова думка,1996.

перелік реквізитів векселя наведений в попередньому питанні;

Постанова Кабінету міністрів України та Національного банку України від 10.09.1992р. № 528 про «Правила виготовлення та використання вексельних бланків».

Малюк В. «Вексель в Україні», К.: ЕКОНОМІСТ, 1997.

Мороз Ю.Н. «Вексельное дело» - К.: Лад Наукова думка,1996.

Ильин В.В., Макеев А.В. «Вексельное право» - М.: Банковский деловой центр, 1997.