Джон Лок як філософ і політик, Детальна інформація

Як пише Лок:”Добровільна згода дає політичну владу правителям на благо їх підданих, щоб забезпечувати їм володіння і користування їх власністю.”\1;364\

Проте, різні дослідники не одностайні у думках про те, чи вважав Лок суспільний договір історичним фактом, чи використовував його лише як раціональну схему.

3.Політична влада

Важливим є те, що Джон Лок, визначаючи політичну владу, відмежовує її від влади батьків над дітьми. Він пише , що політична влада-“це та влада, кожна людина, володіючи нею в природному стані, передала б у руки суспільства і тим самим правителям, котрих суспільство поставило над собою з вираженою чи мовчазною довірою, що ця влада буде використана на благо членів суспільства і на збереження їх власності.”\1;362\

Разом з тим батьківська влада-“це влада, котру батьки мають над своїми дітьми, керуючи ними для їхнього ж блага.”\1;362\

Отже, батьківське правління “є природнім правом, але воно ніскілечки не поширюється на цілі і принципи правління політичного.”\1;362\

Таким чином Лок спростовує теорію Філмера та деяких інших монархістів, які вважають владу монарха над підданими природною, невід’ємною, дарованою Богом. Це дає змогу зрозуміти ставлення Джона Лока до абсолютизму.

“Відповідно до теорій Лока, абсолютна монархія-один із випадків звільнення носія влади з під влади законів. Вона протирічить суспільному договорові вже з тієї причини, що суть останньго в установленні однакового для всіх суду і закону, а над абсолютним монархом суду взагалі не існує.”\6;187\

Лок вкрай неприязно ставився до деспотизму, характеризуючи владу деспота, як таку, що отримується завдяки погрозам та залякуванням.

“Деспотична влада – це абсолютна, необмежена влада, котру має одна людина над іншою, маючи можливість позбавити її життя, коли їй заманеться.”/1;363/



4. Шляхи обмеження всевладдя влади

Лок, характеризуючи державу як певну політичну систему, виділяє в ній три основні ознаки: наявність спільного, встановленого закону, судової установи, до якої у разі потреби можна звертатись для вирішення суперечок і покарання злочинців, і сили, що могла б підкріпити та втілити справедливий договір.

Отже, метою держави Лок вважає благо і безпеку громадян, а одне з основних завдань держави він бачить у захисті власності.

“Лок передбачає особливий конституційний механізм, що заважає урядові виходити за межі своїх повноважень, стаючи тим самим деспотичним. Його найважливіші компоненти - принцип розподілу влади і законність. Щоб не допустити концентрації влади в руках керівництва, яке б таким чином отримало б можливість звернути на свою користь створення законів, і запровадження їх у життя, Лок пропонує не поєднувати законодавчу і виконавчу влади і підпорядкувати законодавців дії ними ж створених законів, що здійснюються виконавчою владою. Це один з найважливіших принципів Лока, і він справив значний вплив на подальшу політичну думку і практику, став одним з головних принципів буржуазної державності.

Принцип законності полягає в тому, що “ні для кого з тих, хто знаходиться в громадянському суспільстві, не може бути зроблено винятку із законів цього суспільства”. Він передбачає також чітку законодавчу регламентацію структури, цілей і компетенцій всіх державних органів. Силу закону, за Локом, має лише акт законодавчого органу, сформованого народом. В той же час Лок розуміє законність не лише у формальному смислі, тобто як дотримання законів, встановлених відповідно до правил. Він вважає, що і самі законодавці не повинні порушувати законів природи.”\3;81\

&

(

b

d

3/4

A

th

*

$

`

1/4

1/4

ue

*