Психологізм в новелах П.Меріме, Детальна інформація

Висловлювання англійського письменника Теккерея мені найбільше сподобалось: “Посійте вчинок і ви пожнете звичку, посійте звичку і ви пожнете характер, посійте характер і ви пожнете долю”.

Мені здається, що його можна віднести і до Таманго, і до капітана Леду.

Капітан був бравим моряком і службу починав проситм матросом, але він не любив спокійного життя. Найголовнішим для нього був гаманець, і Леду старався, щоб він завжди був туго набитий. З цього і почалося, а згодом він став незамінною людиною для торгівців “чорним деревом”.

Щодо Таманго, то думаю, що саме з якогось одного вчинку і почав він продажу одноплемінців. Цей вчинок переріс у звичку, яка згодом стала характером.

Зупинитися вождь не міг і, зрештою, не хотів. Тільки випадок, який стався з ним, змінив усе його життя.

Як для капітана Леду, так і для Таманго, усе починалось з якогось маленького вчинку, який став звичкою, характером, долею…

Я розумію, що він зіпсований європейською цивілізацією, але щоб там не говорили, кожна людина має на плечах голову і за свої поступки несе відповідальність.

Таманго жорстоко покараний, але що поробиш, коли голова без розуму, як ліхтар без свічки…

Таманго робив жахливе. Він продавав за безцінь людей свого племені. Діти, старі, хворі – це для нього хлам, який можна продати за стару рушницю, якийсь мотлох чи пляшку горілки.

Автор звинувачує свого героя і насторожує читача, що Таманго буде жорстоко покараний.

Меріме засуджує работоргівлю, капітана Леду і його однобічників, котрі по-своєму зруйнували стійкий моральний світ “нецивілізованих” народів.

Хоча Таманго егоїстичний, жорстокий неосвічений у нього більше в характері людського, що підносить його вище над поневолювачами. Таманго прагне волі, має могутні почуття, він гордий і витривалий.

Меріме нічого не прикрашає, показує події буденними, такими, якими вони були насправді. Письменник бачить своїх героїв у той момент, коли вони вирішують для себе питання великої ваги: чи зберегти життя, особисте благополуччя, втративши совість і особисті моральні принципи, а чи залишитись вірним цим принципам, але загинути.

Новели Меріме навчають нас бути людяними, бо всі наші вчинки, дії, як у дзеркалі, відбиваються у нашій поведінці. Меріме був тонким психологом людської душі.



Використана література:

Історія світової літератури. – М., 1998.

Качур І.С. Проспер Меріме в своїй творчості. – К., 1996.

Літературна енциклопедія. – К., 1988.