Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст”, Детальна інформація

Увидеть я б хотел такие дни.

Тогда бы мог воскликнуть я:"Мгновенье!

О,как прекрасно ты, повремени!

Воплощены следы моих борений,

И не сотрутся никогда они".

И, это торжество предвосхищая,

Я высший миг сейчас переживаю.

Бiльше Фаустовi нiчого бажати. Вiн помирає, але його душа потрапляє в рай, i зустрічається з душею Маргарити. Вона вже постила йому i любить його, як i ранiше.

Фауст багато страждав, постiйно сумнiвався i шукав, знаходив i втрачав, часто вiдчував невдоволення. Тiльки серед природи, вiдчуваючи ii частиною себе, вiн сприймає свiт, як гармонiю. Життя принесло йому короткi моменти щастя i довгi роки страждання i вiдчаю, але все це було не даремно. Вже наприкiнцi свого життя Фауст це зрозумiв.

Отже, в другiй частинi Гете вiдiйшов вiд легенди, логiчно розвиваючи храктер людини, яка бачила своє покликання в активному пошуку iстини i смислу буття.

Список використаноi лiтератури:

А.С.Пушкин: "Избранные сочинения" - Москва, "Художественная

литература", 1990 г. 654 ст.

"Замок Монсальват": Легенды средневековья - Москва, "Энигма",

1994 г. 352 ст.

И.В. Гете: "Фауст" - Москва, "Художественная литература",

1978 г. 512 ст.

Аникст: "Фауст" Гете || И.В. Гете "Фауст" ст. 5-26.