Своєрідність творів Альбера Камю, Детальна інформація

Зло, за Камю, на вiдмiну вiд свого iсторичного прообразу, не пiддається дослiдженню, воно вбиває, - це все, що дано знати про нього його жертвам.

Тут i виникає бiнарна позицiя: людина - зло, i стоїть вона настiльки ж гостро, як стояла, скажiмо, у Кафки. Але вирiшує це протистояння Камю, виходячи знову ж таки iз своєї фiлософiї. Людина має зробити "вiльний вибiр", щоб стати Людиною. Оранцi мають змиритися чи бунтувати, третього не дано.

Герої Камю - Рiє, Кастель, Тарру, Гран, Рамбер - борцi, бунтарi. Зiставляючи роман "Стороннiй" i роман "Чума", автор писав: "Чума" в порiвняннi зi "Стороннiм", безперечно, знаменує перехiд вiд самотнього бунтарства до визнання спiльноти, чию боротьбу необхiдно подiляти. I якщо iснує еволюцiя вiд "Стороннього" до "Чуми", то вона вiдбувається в напрямi до солiдарностi й спiвзвучностi.

Його герої - бунтарi, хто смiливо постає проти свiтового зла, хай, навiть, це "сiзiфiв труд" (бо ж вилiкувати так нiкого i не вдалося, все обмежувалось лише полегшенням страждань, не вдалося i вiднайти сироватку - чума вiдповзла сама, так само, як i сама прийшла). Як бачимо, все та ж абсурдність буття i так само людина вільна зробити вибiр. I цей вибiр робить її справдi Людиною.

У 1960 році, на момент смерті Камю в 46-річному віці, його цілковито зреклися ліві паризькі угруповання – не тільки через його антикомунізм, але й через його відмову як франко-алжирця підтримувати справу Фронту визволення Алжиру.

Камю продовжував відстоювати расове примирення в Алжирі ще впродовж тривалого часу після того, як екстремізм розвіяв усі надії на перемогу такої політики. Водночас він розчарувався й у правих, вийшовши з комітету ЮНЕСКО на знак протесту проти прийняття до цієї організації франкістської Іспанії. Його часи були винятково несприйнятливими до закликів до поміркованості.

Отже, як бачимо, твори А.Камю були досить своєрідними, далекими від романтичної класики, відзначалися непередбачуваністю своїх героїв, носили філософський характер. Одним словом - походили на самого автора: А.Камю.

Список використаної літератури

Хрестоматія зарубіжної літератури. – К., 2001.

Українська та зарубіжна література. – К., 2000.

Літературна енциклопедія. – К., 1994.

PAGE

PAGE 8