Життєвий і творчий шлях Б.А.Пастернака, Детальна інформація

Дієслова «дістати», «плакати», «писати» набувають особливого значення, символізують рушійний процес, що розпочався скрізь — і в природі, і в суспільстві, і в душі людини. Тема загальних зрушень знайде розвиток в основній частині вірша, яка є закликом поета перенестися у світ весни, натхнення, світлих ідеалів. Композицію вірша логічно завершує кінцівка, в якій звучить ідея творчості.

У душі ліричного героя здійснюється народження поета. А сам автор прагне до того, щоб відбулося нове духовне народження світу і всього людства.

«Гамлет»

«Гамлет» (1946) відкриває цикл віршів Юрія Живаго до роману «Доктор Живаго». Цьому творові Пастернак надавав особливого значення. Герой роману Юрій Живаго помирає, але вірш, написаний начебто від його особи, утверджує невмирущість духу і свободи людини.

Тема. Вибір моральної позиції людини у світі зла і насильства.

Ідея. Ліричний герой усвідомлює трагедію історії, у якій він живе, розуміє, що він, можливо, один-єдиний намагається боротися з неправдою, але все ж таки до кінця готовий іти своєю важкою дорогою.

Композиція. Вірш — це логічні роздуми ліричного героя. Початок (зачин) відразу знайомить читача з людиною, котра потрапила на перехрестя долі.

Ліричний герой намагається усвідомити, осмислити минуле і теперішнє, щоб визначити шляхи розвитку майбутнього. Слово «вік» має узагальнююче значення. Це не тільки «вік» героя, а й століття, епоха. Ліричний герой, Пастернака прагне віднайти не тільки свій власний зміст життя, а й сенс буття всього світу. В основній частині вірша ми відчуваємо напружену боротьбу, яка відбувається в душі героя, проте насамкінець ця боротьба завершується перемогою людини над собою, перемогою внутрішньої свободи над трагедією реальності, перемогою духу над мороком смерті.

Літературні асоціації. Для кращого розуміння вірша слід передусім звернутися до біблійного сюжету — моління Христа в Гефсиманському саду. Напередодні зради Іуди Ісус, що свідомо йшов на хрест, молився за все людство. Але в якийсь момент він засумнівався, а чи є сенс жертвувати собою заради людей, котрі сплять безпробудним духовним сном. Про сумніви Христа свідчить біблійний вислів «Авва Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо мене цю чашу», який безпосередньо відтворюється у вірші Пастернака. Такі ж сумніви — боротися із злом чи змиритися з долею — відчував і шекспірівський Гамлет (монолог «Бути чи не бути...»), і Юрій Живаго, і сам Борис Пастернак.

Образ ліричного героя. Ліричний герой вірша — не Гамлет, не Христос, не Юрій Живаго і не Пастернак. Це людина у широкому культурно-історичному контексті. Письменник показав нам особистість, котра увібрала в себе духовний досвід попередніх епох. Пастернаківський герой — це герой XX століття, але який переймається тими ж філософськими проблемами, що і його попередники. Це людина, котра протистоїть «фарисейству» і бореться з ним тільки одним доступним йому засобом — силою духу, внутрішньої свободи і творчості.

У вірші відчуваються елементи драматизації. Тут є зовнішній конфлікт (героя і суспільства) і конфлікт (героя і суспільства) і конфлікт внутрішній –психологічний, розв’язання якого більш важливе, на думку Пастернака, оскільки від того, якою буде душа людини, залежить, яким стане і весь світ.

Поетична мова. У вірші використовуються різні тропи. Вони допомагають поетові у символічній формі показати духовний стан людини і світу. Особливо важлива метафора «присмерк ночі». Мова йде, звичайно, не про ніч, а про морок зла і насильства, які панують у світі. Усі речення повні. Синтаксичні і метричні періоди збігаються, що є ознакою свідомого вибору ліричного героя, його рішучості, моральної стійкості.

Особливості віршування. Вірш написаний п'ятистопним хореєм, який широко використовував у своїй філософській поезії Лєрмонтов. Пастернак продовжує класичні традиції. Римування перехресне. Рими жіночі й чоловічі.