Способи та форми виховання творчого мислення на прикладі досвіду педагога, Детальна інформація

І так, дуже важлива і відповідальна справа для кожної сім’ї - це виростити і виховати дитину. Щоб уникнути помилок і потім не страждати від докорів сумління, треба, щоб батьки займалися вихованням своїх чад змалечку, якнайраніше, і головне, щоб самі батьки чітко розуміли : дитина має бути здоровою (а здоров’я від спорту, активного способу життя), творчою ( бо такі вимоги часу і суспільства).

Перші роки життя - до 3 років (коли спостерігається рівновага між новонародженістю і дорослістю) - найцінніші для майбутнього розвитку і їх треба якнайбільше використовувати. Як пояснення до заклику виховувати дітей з наймолодщого віку, Нікітін посилається на так зване явище незворотнього зниження можливостей ефективного розвитку здібностей - нзмерз, підтверджене роботами шведського нейробіолога Холгера Хідена. Воно полягає в тому, що на ранніх етапах життя мозок дитини дуже швидко розвивається і потребує відповідного живлення та стимуляції. Нейрони, що не мають одного з цих двох факторів, особливо стимулюючого “навчального середовища” , не можуть формувати між собою густої мережі волокнистих сполучень і стають нефункційноздатними. Знову ж таки від себе хочу зауважити на згоду, що за спостереженнями фізіологів, центр мови і нейрони, що керують супінацією - пронацією правої руки ( у лівші - лівої) в головному мозку людини розташовані поруч. Активація одного з центрів стимулююче діє на інший і відтак, - коли працює рука , - то розвивається мова, а мова вже - засіб до більш чіткої передачі думки.Тому то так і важливо, щоб малюк змалечку отримував багату, різноманітну навчальну інформацію іззовні через органи чуття і через свободу ( свобода ( дії ( внутрішня стимулююча інформація для мозку). Перші поштовхи до розвитку здібностей починаються з раннього плавання, гімнастики, повзання, ходіння і т.ін.

Тут ми розглянули концепцію раннього розвитку взагалі і , вочевидь, вона нерозривна з розвиткрм творчих здібностей, про які буде вестися, здавалось би, окремо, а , насправді, просто з іншого боку.

Кілька слів про розуміння того, що таке, власне, творчість і творчі здібності :

Нікітіни виховали семеро власних дітей і за 20 років практики встигли переконатись, що розвиток творчих здібностей дитини ніяк не даремна справа, а чи не найголовніша. В повсякденному житті людина на кожному кроці стикається з потребою діяти творчо, створювати щось нове, чого раніше не було. Для цього потрібні особливі властивості розуму - спостережливість, вміння порівнювати і аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки і залежності, закономірності і т.ін. Загалом, щоб не писати тут надто багато, то досить промовисто звучить вже те, що виконавча, механічна діяльність під силу тваринам, машинам, а творча - пріоритет людини.

Нікітін визначає сутність творчості в передбаченні результату правильно поставленого досліду, в створенні зусиллями думки робочої гіпотези, близької до дійсності. А від себе я хотів би визначити творчість як розуміння, сприйняття течії природи та духу.Дух - саме той внутрішній стержень, що від початку разом з людиною і має в собі все те, що час від часу через людину народжує. Також як тоді, коли ще не були сформовані основні поняття і писемність, так і тепер, коли це вже до певної міри розвинулось, знання від покоління до покоління передається за допомогою духу, а без духу - воно пусте.І хоч, може, це більше філософське питання, але воно вирізняється в педагогічному підході Нікітіних як підгрунтя їхнього методу.

Виходячи з тверджень радянських біологів Ю.Г.Шевченка і Н.П.Дубініна, духовний розвиток людини не записується в генах, а фіксується в соціальній програмі, котра передається через виховання і ускладнюється з кожним наступним поколінням. Творча діяльність, як елемент духовності, ставить перед людьми вищі вимоги, але в той самий час приносить радість вищого порядку - радість подолання, відкриття, радість творчості.

Надалі, щоб не заводити плутанину, загалом для плідного розвитку творчого мислення за логічною схемою Б.П.Нікітіна, виділяються такі

НЕОБХІДНІ, ПЕРЕДБАЧЕНІ МЕТОДОМ УМОВИ:

ранній початок навчання, виховання (що достатньо обгрунтовано вище)

друга умова нерозривна з першою - це середовище і система стосунків, котрі б стимулювали різноманітну творчу діяльність і мимохіть розвивали б в дитині саме те, що здатне в даний конкретний момент найбільш ефективно розвиватися.

,

.

0

4

J

L

‚

„

\x00B2

\x00B4

¶

\x00BA

o

oe

-

"

P

R

\x02C6