Педро Кальдерон де ла Барка “Життя – це сон”., Детальна інформація

І в звичний бідах ми волієм жити,

Ніж линути до невідомих нам.

Так розум полохливими нас робить

Яскраві барви нашої відваги

Від роздумів втрачають колір свій,

А наміри високі ледь зродившись,

Вмирають, ще не втілившись у дію.

Переклад Л. Гребінки

Ох, я нещасний! Ох я безталанний

Боже правий, змилостився,

Заміни на ласку гнів!

Чим тобі я завинив –

Тим хіба, що народився?

Безперечно, провинивсь я

Саме цим в очах Твоїх;

Присуди небес благих

Непреложні й неодмінні,

Бо родитися людині –

То уже найтяжчий гріх.

Злочин свій я визнаю,

Та скажи мені Всевишній,

Чи один я в Тебе грішний,

Чи на видноті стою,

Чи на голову мою

Ти зіслав найтяжчі кари?

Родяться і інші тварі,

То й вони провинні теж,

А Ти блага їм даєш,

Про які я тільки марю...

Родиться на світі птах,