П. Меріме “Таманго”, Детальна інформація

е) роботи з висловлюваннями видатних людей.

4. Заключне слово учителя та учнів.

5. Домашнє завдання.

Зміст уроку.

1. Вступне слово учителя.

Сьогодні у нас позакласне читання, і ми гортаємо нову сторінку зарубіжної літератури, яка перенесе нас у Францію, в далеке ХІХ сторіччя, бо саме тут, у великому місті Парижі, в родині художників народився один із видатних синів Франції, який став світовою зіркою не останньої величини – Проспер Меріме (1803 – 1870).

З дитинства хлопчик перебував в атмосфері мистецтва, але обрав кар’єру юриста. Він вступає до Паризького університету, знайомиться із письменником Стендалем, котрий стає його близьким товаришем, хоча погляди їхні були дуже різні.

П. Меріме писав новели, п’єси, романи, публіцистику, есе, подорожні нотатки, історичні праці, критичні статті.

Але хочу підкреслити, що саме новели Меріме найкраща частина його творчого доробку. письменник – реаліст, основоположник жанру реалістичної новели цікавився загальнолюдськими та індивідуальними проблемами. Його новелістика характеризується широтою тематики, цікавими образами…

Спочатку Меріме писав побутові новели, а потім письменник створює так звані екзотичні новели – “Матео Фальконе”, “Таманго”, “Коломба”, “Кармен”. Герої цих новел люди, котрі понад усе цінують власну свободу і відстоюють її.

П. Меріме в житті був трохи диваком. своєю службою він дуже пишався, а був він близько двадцяти років високим чиновником, головним інспектором історичних пам’яток.

Свою літературну діяльність письменник ніколи не афішував. Меріме добре знав російську мову, перекладав Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, Марка Вовчка.

Історія України, її славне козацтво настільки зацікавили Меріме, що він пише свої нариси “Козаки України та їхні останні отамани” і “Богдан Хмельницький”.

Про Меріме можна говорити багато, але хотілось би ще послухати і ваші доповнення до цієї особистості.

1-ий учень

Я хотів би розказати, що П. Меріме спочатку писав п’єси, які пізніше видає в окрему збірку під назвою “Театр Клари Гасуль” (Клара Гасуль – це видатна іспанська акторка). Трохи пізніше видає книжку “Гуслі”, де вміщує ніби зібраний і оброблений ним фольклор південних слов’ян. Це було придумано настільки вдало, що О. Пушкін, російський поет, частину цих творів поклав в основу своїх “Пісень південних слов’ян”.

2-ий учень

Хочу повідомити, що Меріме дуже любив історію і захоплювався нею. Він пише історичні твори: драму про французьку селянську віну ХVІ сторіччя і роман “Хроніка часів Карла ІХ”. Письменник прагнув відтворити справжні характери і звичаї, зосередитись не на деталях, а на зображенні героїв у дії.

Його образи не історичні особи, це вигадані люди, але вони були типовими для свого часу.

Словникова робота

Новела – (походить від італійського слова, що означає “новина”) – це невеликий твір розповідної літератури, у якому зображуються 1-2 епізоди із життя одного чи декількох осіб.

Це твір із гострим сюжетом і несподіваною подією.

(Учні занотовують в словники слово “новела”)

Учитель

Цьому літературному жанрові властиві такі особливості: стислість і стрункість розповіді, змістовне та емоційне багатство образів і картин, широке використання художньої деталі, конкретна несподівана розв’язка. Новела відрізняється від оповідання, за розмірами вона менша, є в ній завжди гострий сюжет, описане життя 1-2 осіб.

На сьогодні ви прочитали новелу “Таманго”. Передайте коротко її зміст.

Учень

У новелі “Таманго” розповідається про капітана Леду, який займався работоргівлею, хоча вона у ті часи була вже заборонена. Продавав йому своїх одноплеменців негритянський вождь Таманго, який людей вважав за непотрібний хлам.

У пориві п’яного божевілля він дарує капітанові Леду свою кохану дружину, але опам’ятавшись, хоче її знову повернути.

За наказом капітана моряки схопили Таманго, і він став таким же невільником, як і ті раби, котрих він продавав.