Фінансовий аудит, Детальна інформація

строк», рядок 180;

-«Збитки минулих років», рядок 330;

-«Збитки звітнього року», рядок 340;

-«Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк», рядок 520;

-«Короткострокові кредити та плзики, що не погашені в строк», рядок 620;

-«Розрахунки з кредиторами за товари,роботи і послуги, не сплачені в строк»

рядок 640.

У разі необхідності проводиться більш детальний аналіз цих та інших статей балансу з використанням розшифрувань до них.

Для виявлення такої характеристики фінансового стану підприємства, як його фінансова незалежність від зовнішніх джерел обчислюється :

коефіцієнт фінансової автономії (Кавт) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:

Кавт=Ф.1 рядю490 : ф.1 ряд 350

Практикою встановлено ,що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фіеаесування, тобто критичне значення Кавт=0.5.Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий стан підприємства ( менша залежність від зовнішніх джерел).

Для визначуння фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс) , який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Кфс=ф.1 ряд.495 : ф.1 (ряд.530+ряд.750)

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те , що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінінсових джерел. Нормативне значення Кфс повинне бути більше одиниці.Якщо Кфс менше одиниці, то потрібно з`ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки ,зменшення прибутку , необгрунтоване збільшення товарних запасів тощо).

Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового лівереджу (Фл) , який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов`язань і визначається як відношення довгострокових зобов`язань до джерел власних коштів.

Фл=ф.1 ряд.530 : ф.1 ряд.490

Зростання значення Фл свідчить про зростання фінансового ризику , тобто можливість втрати платоспроможності.В такому разі більш детально аналізуються показники другого розділу пасиву балансу.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпеченнявласними коштами (Кзк). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягама джерел власних та прирівняних до них коштів ( за вирахуванням статей : «Розрахунки з учасниками», «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи майбутніх періодів», «Реструктуризований борг») і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

Кзк=ф.1(ряд.490-ряд.450-ряд.460-ряд.456)-ф.1ряд.070 : ф.1(ряд.150+ + ряд.320)

Значення Кзк повинне бути більше 0,1 .

Для аналізу структури кредиторської заборгованості використовують дані III розділу пасиву балансу «Розрахунки та інші пасиви» (рядки 600 - 750), при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості , а також відхилення значень цих статей на кінець звітнього періоду відносно початку року .Стандартна форма розрахунку приведена в додатку 3.

Для аналізу структури активів підприємства використовують I, II i III розділи Активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчається як з точки зору їх участі у виробництві,тук і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з`ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери ; та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

При необхідності до анаітичної записки аудитору додаються розшифровки руху основних засобів виробничих запасів та товарів ( з урахуванням їх підвищеного попиту).

Зміна в структурі активів підприємств у бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірних підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.