Шарль Боварі і ставлення до його особи автора і читача, Детальна інформація

Повсякденне блаженство нашого героя після весілля зображено ще в одному поволі діючому на почуття пасажі. І знову приходиться правити убогі переклади: “Ранком, лежачи в ліжку поруч з Еммою, він дивився, як сонячний промінь пронизує пушок на її біло-рожевих щоках, напівприкритих гофрованими фестонами чепчика. На такій близькій відстані очі Емми здавалися ще більшими, особливо коли вона, просипаючись, по декілька разів відкривала і закривала їх; чорні в тіні і яскраво-сині при яскравому світлі, очі її начебто складалися з багатьох колірних шарів, густих у глибині і всі, що світлішали до поверхні райдужної оболонки”.

3. Висновки.

Гюстав Флобер залишився у світовій літературі як один з найбільших стилістів і ( якщо застосувати термін трохи більш пізніх часів ( естетів. Він метафорично виразив теорію про “мистецтво для мистецтва”, що склалася в середовищі західноєвропейських діячів культури в 1850-і роки, в образі “вежі зі слонової кістки”, у якій слід жити справжньому художнику. Вислів цей, як відомо, надійно увійшов в критичний лексикон. Вимовляють його, як правило, тоді, коли критик бажає затаврувати “відірваного від життя” письменника-сноба. У ролі такого літератора (письменника-сноба) довелось побувати, зрозуміло, і самому Флоберові.

За Флобером, вульгарність, як вірус, здатна вразити будь-яку людини, незалежно від того, де вона живе ( у палаці чи простій хатині. Єдино надійний притулок ( це саме “вежа зі слонової кістки”. Іншими словами, тільки ревне служіння мистецтву, тобто творчість, є одночасно і захистом, і зброєю проти вульгарності. Будь-який інший, не пов(язаний з мистецтвом спосіб вибратися з “трясовини повсякденності” приречений.

Згідно з цією концепцією, Флобер присвятив своє життя літературній праці, більше всього побоюючись того, що доля примусить його “служити” заради шматка хліба. Доля, утім, була відносно прихильна, і руйнування наздогнало письменника лише на старість (з вини далекого родича). Емма Боварі, альтер-его класика (“Пані Боварі ( це я”), шукала відради в цінностях релігійних і сімейних, а насамперед у любові, але все це її обдурило, все це обернулося сурогатами, а руйнування (через власну нерозсудливість) звело її в могилу.

Протягом усього роману Флобер показує на прикладі чоловіка героїні: ні доброта. Ні чесність, ні смиренність не рятують від тенет вульгарності, коли незабаром у людини немає волі протистояти їй, немає творчої уяви.

Ні Флобер, ні Емма, зрозуміло, не побачили в Шарлі нічого гідного любові. “Хіба чоловік не має знати все, щоб бути завжди на висоті, хіба він не має викликати в жінці силу пристрасті, розкривати перед нею всю складність життя, посвячувати її в усі таємниці буття? Але він нічому не учив, нічого не знав і нічого не бажав”, ( це обурення, цей гнів, мабуть, автор випробував нарівні з героїнею. Однак письменник, на відміну від Емми, відчував до безхребетного лікаря деяку жалість. Адже цей нещасливий доктор ( не апологет вульгарності, як бадьорий аптекар, а лише дурний її слуга. Тому Флобер, покаравши його горем і смертю, горе зробив піднесеним, а смерть ( зворушливою.

Не помітила Емма і подібності між її чоловіком і останнім коханцем ( Леоном. Насамперед чоловіки ці, при всіх розходженнях, однаково інфантильні (що і дозволило героїні в принципі тримати їх під каблуком). А головне, що було в них загального, ( це небажання творчо переосмислювати життя, бездумне, воістину “кінське” проходження якимись загальноприйнятим, обивательським канонам.

В цій роботі показано образ Шарля через “очі” головної героїні роману ( Емми, а також через автора.

Також виконано наступні завдання:

Опрацьовано наукову літературу

Дослідили образ Шарля Боварі

Та показано його характерні особливості.

Список використаної літератури

Все шедевры мировой литературы в кратком изложении. Сюжеты и характеры. Зарубежная литература XIX века: Энциклопедическое издание. /Ред. И ост. В.И. Новиков ( М.: “Олімп”; ООО “Издательство АСТ”, 1996.

Зарубежная литература. Пособие для факультативних занятий в ст. Класах серед. Школы. Изд.2-е., испр. М., “Просвещение”, 1975.

Зарубіжна література: Хрестоматія/ Упоряд. Г.М. Сиваченко. І.О. Киянко. ( К.: Рад. Шк..; 1990.

История зарубежной литературы XIX века. Учеб. Для студентов пед. Ин-тов по спец. «Рус. Яз. И лит.» в 2 ч. Ч. 2/Н.П. Михальская, В.А. Луков, А.А. Завьялова и др.; Под ред. Н.П. Михальской. ( М.: “Просвещение”, 1991.

Краткая Литературная Энциклопедия. – М., 1975. т. 8.

Набоков В. Гюстав Флобер: “Госпожа Бовари” // “Иностранная литература” 1997, №11

Пушкарская В.М. Изучение класической зарубежной литературы в школе: Пособие для учителя/под ред. А.С. Чиркова. ( К.: Рад, школа, 1983.

Реизов Б. Г. Творчество Флобера. – М., 1955.

Словарь литературоведческих терминов. Ред.-сост.: Л.И. тимофеев и С.В. Тураев. М., “Просвещение”, 1974.

Сучков Б. Истрические судьбы реализма. М., 1967.

Флобер Г. Твори: В 2-х т. Т.1. Пані Боварі; Салам бо: Романи/Перекл. З фр. М. Лукаш та Д. Паламарчук; Передм. Т. Якимович; Прим. Б. Буніча-Ремізова. ( К.: Дніпро, 1987.

Шапалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. ( Львів: Світ, 1993.

Краткая Литературная Энциклопедия. – М., 1975. т. 8. ст. 18.

Шапалова М.С., Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. – Львів: Світ, 1993. – ст.11

Реизов Б. Г. Творчество Флобера. – М., 1955. ст. 261.

Краткая Литературная Энциклопедия. – М., 1975. т. 8. ст. 19.