Функції ринку та форми їх реалізації, Детальна інформація

б) об’єднання попиту та пропозиції;

в) забезпечення кожному члену суспільства гарантований рівень життя;

г) забезпечення ефективності виробництва;

д) забезпечення соціальної справедливості;

е) задоволення попиту;

є) стимулювання науково-технічного процесу;

ж) збереження навколишього середовища;

з) диференціація виробників.

В економічно розвинутих системах функціями ринку є:

відтворення матеріальних передумов для дїї об’єктивних еконо- мічних законів загального характеру;

забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів господарюючих суб’єктів;

блокування господарської і регіональної автаркії , інтернаціона-

лізація суспільного виробництва, розвиток інтеграційних процесів у міждержавних відносинах;

утворення економічних передумов для демократизації господа-

рського життя;

утворення ефективного господарювання ;

вимір людської праці, визнання першочергового значення про-

фесійності та компетентності;

стимулювання структурних змін в економіці, диверсифікація виробництва;

встановлення об’єктивно необхідної рівноваги, пропорційності в економіці;

розвиток конкурентних засад.

Отже, як ми бачимо кожен автор трактує функції ринку по-сво-

єму. Тому, на мою думку, слід виділити чотири основні функції ринку: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.

Регулююча функція ринку забезпечує постійнійсть зв’язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперевність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат та на виробництво будь-якого товару, науково-технічних прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва,утворення середньої но-

рми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галу-

зями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.

У зв’язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством, можна зробити вис-

новок, що споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку, як регуля-

тора, що призводить до наростання диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загально економіч-

ного явища.