Шляхи економічного зростання: вплив ринку на економічну культуру, Детальна інформація

Проблеми, які стоять перед споживачем - що купувати, як купувати, за якою ціною - вимагають відповідальності при прийнятті рішень. Реалізація права вільного вибору продуктів споживання кожною окремою людиною має свої обмеження. До них ми відносимо: доходи споживача, обсяги виробництва продуктів споживання та їх ціну.

Економічна свобода споживача передбачається економічною свободою виробника. Свобода вибору у споживача відбудеться при наявності на ринку великої кількості товарів здатних задовольнити одну і ту ж потребу. Споживач у аргументації свого вибору координує зусилля виробників у пошуках товару, якого чекає ринок, надає цьому товару конкретних характеристик, вимагає очікуваних якостей, властивостей, формулює орієнтовну ціну. В умовах ринку через економічну свободу виробника і економічну свободу споживача відбувається інтеграція їх інтересів. Економічна свобода виробника і споживача в умовах ринку є як засобом, так і стимулом їх діяльності.

Проблема “що купувати” вимагає від споживача вибору моделі ринкової економічної поведінки. Ця модель у ході її реалізації забезпечить йому бажаний рівень доходів. Рівень доходів споживача і пропорції його розподілу на споживання та заощадження нададуть відповіді на цю проблему конкретних обрисів. Відірваність розгляду проблеми “що купувати” від джерел і рівнів доходів порушить процес відтворення споживача як суб’єкта ринку. Тому економічна свобода споживача здійснюється при виборі ним моделі ринкової економічної поведінки через його економічну культуру.

Свобода споживача обмежується також певними суспільними та етичними нормами. Насамперед свобода споживача входить у суперечність із суспільною необхідністю охорони здоров’я населення, як у ситуації вживання шкідливих для здоров’я людини алкогольних напоїв, тютюнових виробів та ін. У цьому випадку рівень економічної культури як складової культури взагалі є мірилом та критерієм, за яким здійснюється кожний конкретний вибір споживача.

Економічна свобода як свобода дій у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання в умовах ринку дозволяє перевірити у реальних умовах дієвість обраної моделі економічної поведінки. Вибрана модель економічної поведінки в конкретній економічній ситуації уточнюється, удосконалюється, набуває нових характеристик. А це збагачує економічну культуру. Взаємозв’язок економічної культури та економічної свободи зображено на схемі (див. рис. 1).





Рис. 1. Взаємозв’язок економічної культури та економічної свободи

Тип економічних відносин, форми господарювання впливають на зміст і форми економічної культури та культуротворчого процесу. Економічні відносини стають ринковими економічними відносинами завдяки таким умовам:

наявність і рівноправність різних форм власності та господарювання;

2) економічна незалежність господарюючих суб’єктів, їх економічна свобода та відповідальність з усіх питань господарювання;

3) доступність інформації про ринок;

4) рівні можливості для контрагентів ринкових відносин впливати на рівень цін;

5) розвиток здорової конкуренції при великій кількості продавців і покупців на ринку;

6) можливість для контрагентів ринкових відносин постійно розширювати економічні зв’язки.

Нова економічна реальність не дає чітких вказівок для людини в сфері економіки. Людина повинна сама вирішувати, з ким їй потрібно вступати в економічні відносини, як будувати ці відносини: виробляти чіткі критерії для оцінки себе і оточуючої дійсності з погляду доцільністі й результативності щодо потреб й інтересів людини.

Ринкова економічна поведінка має будуватись за такими принципами:

- відповідальності; вона існує як відповідальність перед суспільством за свої дії та їх наслідки для суспільства (економічні, моральні, психологічні, екологічні);

- раціональності, вона існує як оптимальна функція багатьох факторів ринкової економіки. Індикатором раціональності виступають відхилення отриманого результату від бажаного та суспільна доцільність затрат та результатів різних видів праці. Водночас через систему прибутків чи збитків вона є визначальним стимулом до формування раціональної економічної структури;

- чесності: цей принцип ринкової економічної поведінки пов’язаний з потребою у чіткій інформації про ситуацію на ринку, частиною якого є кожен. Повинно існувати розуміння того, що кожен суб’єкт господарювання зможе досягти більших успіхів, коли буде зосереджений не на приховуванні правдивої інформації про свою діяльність, а на самій економічній діяльності;

- економічної свободи: економічну свободу в умовах ринкової економіки мають всі її суб’єкти. Від того, як вони будуть втілювати її в життя, залежить яким буде ринок взагалі. Нечесність і непорядність суб’єктів ринку обмежують свободу економічних відносин, спотворюють їх. Цей принцип ринкової економічної поведінки є дієвим стимулом швидкого становлення цивілізованих ринкових відносин і єдиноможливим шляхом як для кожного конкретного виробника, споживача, продавця, покупця, кредитора, роботодавця та ін., так і для побудови незалежної правової держави з соціальноорієнтованою ринковою економікою. Ринковий тип економічної поведінки, що будується на вищесформульованих принципах, формує, таким чином, ринкові економічні відносини. Економічна культура в цей час набуває нових характерних форм. (рис. 2).





Рис. 2. Взаємозв’язок ринкових економічних відносин та нових форм економічної культури.

Нові форми економічної культури, які з’являються в умовах ринкової економіки, є її продуктом та одночасно прискорювачем трансформації ринкової економіки, що забезпечить економічне зростання.

Все сказане вище дозволяє нам зробити такі висновки:

1. Економічна культура відображає рівень економічних свобод, характеризує потенціал ринкової економіки. Здатність економічної культури як частини культури взагалі до самовідтворення і самооновлення пов’язується із економічною свободою. Взаємозв’язок економічної культури і економічної свободи в умовах ринку розширюється.

2. Економічна культура стає цариною ствердження і нарощування економічної свободи. Тільки на ґрунті економічної культури економічна свобода здійснюється у своїй багатовимірності і багатогранності. У поєднанні з економічною культурою економічна свобода проявляє себе у формі самоствердження суб’єктів ринкової економіки, та розгортання їх можливостей, а отже у розширенні та збільшенні потенціалу ринкової економіки. У вільному економічному самовияві суб’єктів в умовах ринкової економіки обов’язково присутня відповідальність за всі дії в сфері економіки.

3. У здійсненні економічної свободи (в акті вибору) активність суб’єкта та його самообмеження переплітаються. Відповідальність за вибір для суб’єкта – це, насамперед, самообмеження у можливості здійснення цього ж вибору повторно. Економічний вибір - це безповоротний акт: вибравши конкретний вид економічної поведінки і конкретного вчинку, що є точкою відліку для здійснення вибраної економічної поведінки, суб’єкт економічних відносин не може використати одночасно й інші варіанти.

4. Економічна культура як узагальнений економічний досвід людини надає змістовності економічній свободі і творчості в умовах ринку та забезпечує реальність вибору економічної поведінки. Разом з тим, економічна культура дає засоби і пропонує форми здійснення людиною її вільних творчих зусиль саме в сфері економіки.