“Пісня про Роланда” сюжетно-фабульна організація системи образів, Детальна інформація

Король Марсілій був у Сарагосі.

Пішов він в сад, у тінь дерев плодових,

Приліг на біломармуровий камінь.

Круг нього більш як двадцять тисяч маврів.

Він мовив герцогам і графам так:

"Послухайте, панове, сталось лихо-

Карл, Франції прекрасної король,

Прийшов сюди, щоб всіх нас уярмить.

А тут ні військ, щоб мірятися з ним,

Ні сил таких, щоби його здолати.

Пораду дайте, наймудріші з маврів,

Як рятуватись від ганьби і смерті".

На це хоч би один промовив слово;

Озвавсь лиш Бланкандрін, барон Вальфонди.



III

Вважався Бланкандрін одним з мудріших,

Відважним був і рицарем чудовим,

Готовим королю допомогти.

Він так Марсілію сказав: "Не бійтесь,

Упевніть Карла, гордого чванька,

У вірній службі і приязні щирій:

Пошліть в дарунок львів, ведмедів, псів,

Сімсот верблюдів, соколів сот десять,

Чотири сотні мулів з сріблом-злотом,-

Всього добра на п'ятдесят возів,

Щоб воїнам він міг ним заплатити.

Вже годі в цій землі йому сидіти,

Нехай, скажіть, до Ахена верта,

А ви, мов, пройдете слідом за ним