Алкоголізм: причини, наслідки, запобігання, Детальна інформація

Алкоголізм – багаторічний ворог, в організмі чоловіка практично нема ні одного органа в якому не лишив свій слід алкоголь. Але саме страшне – це безумство. По даним статистики біля 30% всіх психічних розладів викликані алкоголізмом. Часте вживання алкоголю змінює реакцію боротьби організму і тим самим виявляє в організмі умови зумовлюючи в одних випадках розвиток алкогольних психозів, а в іншому – появу ряду важких психічних захворювань, в тому числі таких як епілепсія і шизофренія.

Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликає сумніву у більшості вчених.

В боротьбі з алкоголізмом світові важко подолати традиції пов’язані з способом життя, соціальною психологією людини. На даний час не всі розуміють і тверезо оцінюють всі ускладнення роботи.

В науці соціальні причини пияцтва і алкоголізму потребують нові підходи в вирішеннях, проблеми гінекологічного виховання населення з ухилом психології і людини сьогодення.

Алкоголь впливає на людину згубно, з шлунку і кишечника алкоголь виливає кров біля 10%, він видаляється нирками, легенями і шкірою, а 90% розходиться по всьому організму, включається в обмінні процеси, окислюючись до вуглекислоти, води і інших речовин.

Швидкість і ступінь сп’яніння залежить від ряду причин: індивідуального чуття, росту, витривалості, строку зловживання алкоголем.

Як правило людина п’яніє швидко і сильно, якщо випиває на голодний шлунок.

Добре затримують всмоктування спирту молоко і жири. Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликають сумніву у більшості вчених. Разом з цим відзначимо, що дані про порушення обміну в центральній нервовій системі наступають під дією алкоголю.

Найбільш важке і саме небезпечне психічне захворювання, пов’язане з хронічною алкогольною інтоксикацією – біла гарячка. Хворий бачить різні кошмари, потвор, що загрожують йому, потім з’являється неприємний страх, переляк.

Хворі білою гарячкою, як правило, відчувають страх, нерідко кричать про допомогу, пробують тікати викидаються з вікон. Після приступів білої гарячки вони як правило нічого не пам’ятають о своїх вчинках.

Якщо при білій гарячці не прийняти спеціальних лікарських препаратів хворі могли загинути в результаті різкого порушення діяльності органів дихання і серцево-судинної системи.

При звичному п’янстві зберігається контроль за кількістю випитого. Ці особи не є алкоголіками. У більшості з них не втрачена сила волі, професійні навички, нема психологічної деградації і важких захворювань внутрішніх органів. Зі звичним пияцтвом легше боротися ніж з алкоголізмом. Дехто починає розуміти трагізм свого становища і знаходять сили, щоб перестати випивати.

Пияцтво і алкоголізм приносять нашому суспільству великі матеріальні й моральні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, простоюють машини, верстати, втрачається трудові навички і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна.

За розрахунками економістів, у осіб, які помірно випивають спиртне продуктивність праці знижується на 4-5%. Більше половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок, або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилась після алкогольного сп’яніння.

При алкоголізмі, як правило, людина психічно деградує, втрачається не тільки здоров’я, а й людська гідність. Багато алкоголіків вмирають раптово в молодому віці.

Разом з пияцтвом у сім’ю приходять матеріальні нестатки, адже чоловік, батько чи син пропивають більшу частину зарплати. В сім’ї починаються сварки, обвинувачення, пізніше навіть бійки. Ще більшої моральної шкоди завдає пияцтво дітям і жінкам.

Якщо зловживання спиртним триває, колишні дози вже не викликають сп’яніння, а вино і пиво не приносять задоволення, з’являється потяг до міцних напоїв. Алкогольні напої вживають кілька разів на тиждень збільшуючи дози до 400-600 гр.

За даними ВООЗ, 6% людей, які систематично п’ють спиртне стають алкоголіками. Що ж спричиняє перехід пияцтва в алкоголізи? Пияцтво переростає в алкоголізм при наявності неврозів, ендокринних розладів, певну роль відіграє спадковість, спадковий обмін речовин. Частіше алкоголіками стають особи, діди і батьки яких зловживали спиртним.

Посилює можливість розвитку алкоголізму психічний інфантилізм. У таких людей слабка сила волі, нема самокритики, низькі духовні запити. Вони п’ють щоб забутись, бо інакше не можуть впоратися зі втомою. Труднощами, нудьгою, поганим настроєм. Алкоголь тонізує їх всі проблеми вирішуються простіше. Алкоголізм легше виникає у осіб схильних до асоціальних вчинків, морально нестійких за характером жорстоких. Чіткої межі між пияцтвом і алкоголізмом нема. Останній розвивається поступово. У алкоголіка появляється необхідність вживати спиртне, від цього залежить його фізичний стан. Внаслідок такої залежності виникають різноманітні розлади. Порушуються нормальні стосунки особи з колективом, що завдає шкоди суспільним і матеріальним інтересом того хто п’є. Втрачається контроль за кількістю випитого, підвищується пристосування організму до спиртного. Щоб сп’яніти такій людині потрібно дедалі більше.

Психічна залежність у алкоголіків проявляється пристрастю до спиртного, яку він уже не може побороти. Після вживання значної дози алкоголю стає злішим, агресивним, схильним до хуліганства і навіть убивства.

Він не може контролювати свою поведінку. Під впливом зовнішніх факторів алкоголік не завжди регулярно вживає спиртне. Такі люди не вважають себе алкоголіками і лікуватися не хочуть. Саме на цьому етапі лікування буває ефективним. Початкова стадія алкоголізму триває кілька років. Якщо зловживання спиртним продовжується, настає друга розгорнута стадія алкоголізму. Тепер фізична залежність виявляється в тому, що алкоголь стає необхідним для організму, потяг до нього зберігається постійно. Коли він надходить у організм, розвивається синдром похмілля: головний біль, розбитість, поганий настрій, тремтіння тіла тощо. Хворого пригнічує почуття страху, провини, тривоги. Він щодня п’є щоб хоч на кілька годин поліпшити самопочуття, п’є багато років підряд.

Одночасно відбувають зміни в психіці. Згасає почуття обов’язку та інтерес до сім’ї, роботи. Людина декваліфіковується. Тепер усі думки спрямовані на одне – де знайти гроші на випивку. Вся зарплата йде на спиртне, матеріальне становище сім’ї погіршується. Нерідко такому хворому усі події, навіть людське нещастя, здаються смішними.

У розгорнутій стадії алкоголізму поряд з фізичною залежністю від спиртного і розладами психіки розвиваються захворювання внутрішніх органів і нервової системи.

Незважаючи на слабкість і постійну тягу до спиртного, у алкоголіків є бажання кинути пити, але не виконує його.

Інколи це закінчується самогубством.

Погіршення психіки і функцій внутрішніх органів у другій стадії алкоголізму в більшості випадків оборотні, якщо зміни у психіці великі і прогресують, страх, почуття провини, галюцинації, хворих слід лікувати в психічній лікарні.

У третій кінцевій стадії алкоголізму психічна деградація призводить до алкогольного недоумства, частіше це стається з чоловіками 30-45р.

Пам’ять знижується, людина стає балакуча, повторює те саме. У алкоголіка псується характер, він втрачає роботу і паразитує за рахунок дітей, дружини, знайомих. Його постійно можна побачити біля пивного чи винного магазину. Він п’є одеколон, дезодорант, лак, палітру, втягує в пияцтво підлітків, стає соціально небезпечною особою, вступає в конфлікт з законом. Навіть дуже незначна кількість горілки викликає сп’яніння, а при більшій дозі швидко порушуються координація рухів, потьмарюється свідомість. Інколи раптово алкоголік засинає на вулиці мертвим сном, а наступного дня нічого не пам’ятає. У зв’язку з поганою витривалістю міцних напоїв він переходить на вино, потроху п’є протягом дня і постійно п’яний. Проте настрою це не піднімає, навпаки алкоголік стає недовірливим, злим, конфліктує з оточенням. У таких осіб бувають циклічні запої і безсистемне пияцтво.

У кінцевій стадії алкоголізму настають глибокі пошкодження внутрішніх органів і нервової системи. Кожен третій алкоголік страждає серцевою недостатністю, атеросклерозом судин серця, гастритом, панкреатитом, гепатитом, цукрозом, поліневритом. Дедалі більше деградує психіка, бувають гострі необоротні зміни у 13% алкоголіків бувають гострі і хронічні психози, частіше на фоні запійного пияцтва. Хворі з алкогольними психозами підлягають обов’язковій госпіталізації та лікуванню в психіатричній лікарні.

Поєднання соматичних і психічних захворювань у одного утруднює проведення терапії.