Cтан навколишнього природного середовища Києва та Київської області, Детальна інформація

Забруднення природних вод. Для оцінки природних вод існують певні показники, головним серед яких є гігієнічні ГДК (гранично-допустимі концентрації. Їх дотримання забезпечує добрий стан здоров’я населення. Вони також є критеріями оцінки ефективності заходів з охорони водойм від забруднення. Ці гігієнічні нормативи використовуються також для оцінки комплексного забруднення поверхневих вод. Вони визначалися з урахуванням запаху, кількості завислих речовин, прозорості , кольору, окислювальності, вмісту розчинного кисню, кількості солей, хлоридів, фенолів, нафтопродуктів. Аналіз ситуації показав, що малі річки Київщини забруднені на порядок більше ніж великі. Це пояснюється не тільки їх малою водністю, але й недостатньою охороною. Рівень очищення води надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди навіть при біологічному очищенні вилучають лише 10-40% неорганічних речовин і практично не вилучають солі важких металів.

У басейні Дніпра – найбільшої водної артерії країни та Київського регіону – крім Чорнобильської атомної електростанції діють також Запорізька, Південно-Українська, Хмельницька, Рівненська, Курська і Смоленська АЕС. Через греблі косяки осетрових риб не можуть піднятися на свої природні нерестилища. У Дніпро щорічно скидається 370ь млн. кубометрів забруднених стоків, або 14 % від їх обсягу по країні.

36 млн. жителів України, що споживають води Дніпра можуть залишитися без питної води вже в ХХІ столітті. Наслідки забруднення водного середовища можуть бути дуже різноманітними для здоров’я людини. Шкоди можуть завдати такі поширені забруднювачі як фторо-, хлоро-, фосфорорганічні забруднювачі, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди, гербіциди тощо.

За даними досліджень 1996 року на території Києва та Київської області не виявлено жодного водостоку або водойми, які б відповідали вимогам фонового стану, чи характеризувалися як “чисті води”. Найбільшими споживачами води залишаються промисловість, в тому числі енергетика та чорна металургія, сільське господарство та житлово-комунальне господарство.

В країні проводиться значна робота з охорони вод від забруднення. Розробляються схеми комплексного використання і охорони вод, згідно з цими схемами здійснюється вибір ділянок під будівництво об’єктів , кожен проект будівництва і реконструкції промислових та інших об’єктів проходить екологічну експертизу.

З метою охорони вод від забруднення потрібно прискорити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

Радіоактивне забруднення. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивченні наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було виявлено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатні призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Таким чином після Чорнобильської аварії вся Київська область опинилась в зоні підвищеної радіації. Фактично Київ знаходиться в епіцентрі, але за різними

- PAGE 7 -

документальними твердженнями не є зоною підвищеної радіації. Екологічні служби України наполягають на тому, що доза радіаційного впливу є допустимою, а отже знаходиться в межах норми. Катастрофа потягнула за собою не лише тисячі людських життів й нові хвороби, а й зміну метеорологічних умов. З моменту аварії й до цього часу одним із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні, є високоактивне забруднення території 30-кілометрової зони навкруги ЧАЕС, а в цю зону входить майже вся Київська область. Особливу проблему становить забруднення радіонуклідами відкритих водойм. У перші дні аварії максимальні рівні радіоактивності води спостерігались у гирлі рік Прип’ять, Уж, Тетерів, Ірпінь і в Київському водосховищі.

Трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи спричинили загрозу генетичному здоров’ю нації. Радіоактивні продукти створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці і частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м’язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.

Проблема переробки радіоактивних відходів виникла понад 40 років тому одночасно з початком освоєння атомної енергії, але до цього часу не знайдено промислових методів утилізації найбільш небезпечних видів радіоактивних відходів.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС порушила господарську діяльність багатьох підприємств, завдала шкоди сільськогосподарському виробництву і лісовому господарству. На радіоактивно забрудненій території повністю припинили господарську діяльність, рибні господарства, а також Ново-Шепелицький, Чорнобильський і частково Поліський лісові господарства. На сьогоднішній день з ЧАЕС пов’язано ще багато-багато проблем. Це і проблема могильників, і проблема саркофагу , який поступово руйнується, проблема населення, яке все ще проживає в тридцяти кілометровій зоні.

Розглядаючи в цілому організацію робіт на найближчий період по ліквідації радіаційних наслідків аварії, слід підкреслити необхідність формування науково обгрунтованої оцінки радіаційної обстановки в Україні з метою вибору найбільш ефективних напрямків подальших робіт.

Висновки

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку.

З цією метою в Україні здійснюється державна екологічна політика, вдосконалюється законодавча та природоохоронна діяльність.

- PAGE 7 -

В той же час господарські міністерства та відомства, промислові, сільськогосподарські підприємства домагаються задоволення своїх вузьковідомчих інтересів, нехтуючи законами природи. Це призвело до значних порушень у довкіллі та негативно відбилося на забезпеченні сприятливих умов проживання населення.

Тільки примат природоохоронної діяльності може привести до зупинки катастрофічного занепаду природи України, відновленню і врівноваженню екологічного стану й подальшого його поліпшення.

- PAGE 8 -

Список використаної літератури:

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: Видавництво Раєвського, 1997.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: Видавництво Раєвського, 1998.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: 1992.

Колотило Д. М. Екологія і економіка: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 1999.

Джигирей В. С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: - Львів: Афіша, 2000.

Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності: - К.: КТЕК, 1999.

Капінос П. І., Панасенко Н. А. Охорона природи: -К.: Вища школа, 1983.



- PAGE 9 -