Кредитні системи комерційних банків в налагодженні платіжного і розрахункового механізму в Україні, Детальна інформація

тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми, але

і сприяти реформуванню економіки в цілому.

По-перше, вона покликана забезпечити економічно виправданий

розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон-

курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен-

ня і цінових пропорцій.

По-друге банківський сектор повинен утримувати в достатньо

стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю-

чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан-

ню гіперінфляційних процесів. Одна з необхідних умов для цього -

незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.

Але політика уряду України по лібералізації цін і доходів

була повністю підтримана Національним банком України, який своєю

надмірною емісією створив сприятливі умови цінних факторів, що

діяли в економіці України. Якщо прийняти випуск грошової маси

(готівки) в обіг у 1991 р. за 1, то в 1992 р. він збільшився у

79, а за 4 місяці 1993 р. - у 213 разів. На початку січня і на

початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза

більше грошей, ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-

ційна спіраль розкрутилася до найвищої фази, банки змушені були

додатково випускати в обіг величезну масу грошей. Це автоматично

викликало черговий стрибок цін, з випередженням порівняно з під-

вищенням середньодушових доходів населення.

Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт-

римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в

Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-

талі 1992 р., коли інфляція сягнула 30% на місяць, дисконтна

ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 % на рік. У

Росії вона вже перевищувала 80%. Це призвело до негативних нас-

лідків в економіці України.