Великобританія, Детальна інформація

Досить розвиненої є і хімічна та текстильна промисловості. Хутрові тканини виготовляють в основному в Західному Йоркширі, шовк – в м. Сілсдені, а бавовну – в Ланкаширі.

У сільському господарстві Великобританії зайнято лише 3 % населення країни. Країна повністю забезпечує себе ячменем, овесом, картоплею, свининою, яйцями та молоком. Але багато важливих продуктів Великобританії доводиться завозити з інших країн, зокрема олію, цукор, пшеницю, бекон, яловичину та телятину. Таким чином, сучасне сільське господарство забезпечує населення країни продуктами харчування лише на 75 % .

Природні умови країни сприятливіші для розвитку тваринництва, яке різко переважає над рослинництвом. Тваринницька продукція становить 65-70 % продукції сільського господарства. Розвинуте скотарство, свинарство, птахівництво. Рослинництво дає 23-25 % сільськогосподарської продукції країни. В рослинництві використовують високоврожайні сорти пшениці, ячменю, цукрових буряків, картоплі.

Оскільки Великобританія є острівною країною, найрозвинутішими тут є морський (86 % вантажообороту) та повітряний види транспорту. На автомобільний транспорт припадає 75 % внутрішніх перевезень, на залізниці – близько 20 % . Головна автомагістраль – Лондон – Манчестер – Глазго. Найбільшими портовими містами є Лондон, Стаутгемптон, Ліверпуль, Гуль, Брайтон, Единбург та Харідж. Річкові шляхи, втративши свою роль, більше використовуються для рекреаційних потреб. Зростає роль трубопроводів. З континентом Великобританія зв’язана тунелем під протокою Ла-Манш, який було відкрито в 1993 році.

Одна з найбільш розвинутих форм зовнішньоекономічних зв’язків – діяльність на ринку капіталу. Якщо раніше капіталовкладення спрямовувались до колоніальних країн, то нині і до країн ЄС та інших економічно розвинутих держав світу. Головні експортери капіталу – потужні монополії і транснаціональні компанії. Водночас господарство Великобританії багато в чому залежить від іноземних інвестицій, серед яких переважають інвестиції США (2/3) та західноєвропейських країн. Зовнішня торгівля, незважаючи на зниження частки у світовому торговельному обороті, залишається важливою складовою господарської діяльності країни. Близько третини продукції імпортується. Імпортуються фосфорити, майже усі кольорові та рідкісні метали, частково залізна руда, машини та обладнання, транспортні засоби, хімікати. Експорт – різноманітний, але переважають хімічні продукти та машини, автомобілі, літаки, електрообладнання, продукція хімічної та текстильної промисловості. Головні торговельні партнери Великобританії – США, Канада, Німеччина, Франція та інші західноєвропейські країни.

Внутрішні відмінності країни – економічні райони Великобританії можна згрупувати за особливостями спеціалізації. Найпотужнішим промисловим районом з розвинутим портовим господарством є Південна Англія. Тут розташована могутня агломерація Великий Лондон, славетні університетські центри Оксфорд та Кембридж, а на узбережжі – курортні міста. Індустріально-аграрною є західна частина району з промисловим вузлом Брістолем. В центральній Англії склалися індустріальні райони Мідленд, Йоркшир і Ланкашир. Переважно аграрною є Північна Англія. Уельс, Шотландія та Північна Ірландія переживають складні економічні проблеми. Для них характерні значні проблеми із зайнятістю населення. В Уельсі на базі кам’яновугільного басейну працює металургійна промисловість, сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та овець. У Шотландія розвинуте суднобудування, металургія, текстильна і електротехнічна промисловість. Північна Ірландія (Ольстер) – найбільша соціальна проблема Великобританії внаслідок протистояння католиків і протестантів. Тут найнижчі показники економічного розвитку. У Північній Ірландії найвища в країні зайнятість у сільському господарстві та найвищий рівень безробіття.

PAGE

~ PAGE 2 ~