Данія, Детальна інформація

Риболовецький флот Данії модернізований та ефективний.

Експорту риби сприяє наявність прямого залізничного і автомобільного сполучення з Німеччиною. З початку 1980-х років через надмірну експлуатацію ресурсів і забруднення Північного моря улови риби датськими суднами скоротилися.

Промисловість

Подібно до сусідніх скандинавських країн Данія зазнала значного впливу промислової революції лише наприкінці 19 ст., переважно через відсутність вугільних родовищ. Можливості для розвитку промисловості в Данії були набагато менші, ніж у будь-якій іншій країні Північної Європи. На відміну від Швеції і Норвегії, в Данії немає великих річок і значних запасів гідроенергії. Запасів нафти і газу в датському секторі Північного моря менше, ніж у норвезькому і британському.

Структура промисловості Данії базується на її сільськогосподарській продукції, на ресурсах вапняків і глин та широкому спектрі імпортної сировини. Важливим чинником є наявність кваліфікованої робочої сили.

У 1990-их роках Данія мала різнобічну промисловість, причому жодна з галузей не займала панівного становища в економіці. У 1996 році чисельність зайнятих у промисловості становила 485 тис. осіб. Приблизно чверть із них сконцентровані в металургії і машинобудуванні.

У 1996 році промислові підприємства виробляли приблизно 27% ВВП Данії і постачали близько 75% експорту. У країні діють як великі заводи з виробництва чавуну і сталі, так і численні дрібні підприємства з виробництва доїльних апаратів та електронного обладнання.

Найбільші і найвідоміші промислові центри - Копенгаген, Орхус і Оденсе.

Суднобудування було найважливішою галуззю промисловості Данії, але через іноземну конкуренцію була призупинена або повністю припинена діяльність багатьох великих судноверфей у Копенгагені, Хельсінгері і Ольборзі. Однак функціонують судноверфі в Оденсі і Фредеріксхавні.

Легка промисловість. У Данії розвинута легка промисловість, зокрема, текстильне виробництво, розміри якого визначаються обмеженим внутрішнім ринком і доступністю відносно дешевих імпортних виробів. Місто Вайле в східній Ютландії - головний центр бавовнопрядильного виробництва. Ткацькі фабрики знаходяться у Копенгагені і Хельсінгері, на о.Зеландія, в Грено, Ольборзі, Фредерісії і Хернінзі в Ютландії.

Промислові центри. Копенгаген - найбільший промисловий центр Данії з різноманітною спеціалізацією підприємств. У місті представлені такі провідні галузі країни, як електромашинобудування, текстильна і броварна промисловість. Розвинута поліграфічна і меблева промисловість, виробництво високохудожніх фарфорових виробів. Інші важливі промислові центри - Ольборг, Орхус, Есбьерг, Оденсе і Раннерс.

Енергетика

Маючи обмежені запаси гідроенергії і бурого вугілля, Данія до 1980 року була змушена імпортувати майже всі енергоносії. У 1966 році в датському секторі Північного моря були виявлені запаси нафти і природного газу. Експлуатація почалася в 1972-му, а в 1993-му Данія видобула близько 8,3 млн. т нафти і 4 млрд. куб. м газу.

Данія все ще імпортує значну кількість вугілля для виробництва електроенергії, але завдяки зростанню експорту нафти і газу, виробництву альтернативних видів енергії і політиці енергозбереження країна майже повністю забезпечує себе електроенергією. Запаси нафти і газу в датському секторі Північного моря за світовими масштабами дуже скромні, і їх навряд чи вистачить більше ніж на 60 років. Нафтопереробна промисловість представлена в Есб'єрзі на західному узбережжі Ютландії.

Транспорт

Оскільки основна територія Данії займає півострівне положення, а майже третина її розташована на островах, у тому числі і дуже віддалених, судноплавство має життєво важливе значення для пасажирського і вантажного сполучення в самій країні і за її межами. Щодня підтримується зв'язок по морю між Копенгагеном і великими островами і великими портами східної Ютландії.

Щодня в Данію прибуває багато покупців із Швеції і Норвегії. Враховуючи роздрібленість території, добре налагоджену систему громадського транспорту і високі податки на машини і бензин, кількість приватних автомобілів у Данії набагато менша, ніж в інших країнах Північної Європи, - приблизно 10 на кожних 27 осіб (відповідний показник у Швеції - 10:22, в Німеччині - 10:21).

Міжміські автобуси здійснюють регулярні рейси розгалуженою системою автомобільних доріг.

За останні десятиріччя багато залізничних шляхів було розібрано і загальна довжина залізничної мережі зменшилася. Незважаючи на це, пасажироперевезення залишилося на попередньому рівні, а вантажні перевезення навіть зросли. Якість обслуговування пасажирів поліпшилася завдяки електрифікації залізниць і появі комфортабельних поїздів зі швидкістю 200 км/год.

У 1997 році відкрився рух на залізничній лінії довжиною 18 км через протоку Великий Бельт, що з'єднує острови Зеландію і Фюн. Після тривалих дискусій розпочалося будівництво мосту і тунелю між Копенгагеном і шведським містом Мальме через протоку Ересунн шириною 16 км.

Міжнародний аеропорт Копенгагена Каструп розширюється і є вузловим для компанії "Скандінавіан Ерлайнз Систем".

Експорт, імпорт

Данія експортує: машини і обладнання, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, паливо, рибу.

Найбільше продукції (близько 50%) експортується до країн ЄС, у тому числі до Німеччини - 22,5%, до Швеції - 11,2%, до Норвегії 6,5%, до Великобританії - 9,2%. Крім того, до числа експортерів датської продукції входять США - 5,5%, Франція - 5,3%, Японія - 4,1%, Нідерланди - 4,5%, колишні республіки СРСР - 1,7%.

Склад імпорту: машини і комплектуючі, нафта, продукція хімічної промисловості, зерно і продовольство, текстиль, папір.

54% продукції Данія імпортує з країн ЄС, з них 22,5% - з Німеччини, 12,9% - зі Швеції, 5,4% - з Норвегії, 7,8% - з Нідерландів, 7,9% - з Великобританії, 5,7% - зі США, 5,2% - з Франції 5,2%, 3,5 - Японії, 1,7 - з колишніх республік СРСР.