Казахстан (економіко-географічний огляд країни), Детальна інформація

Енергетика

У 1990 р. виробництво електроенергії у Казахстані становило 87,4 млрд. квт/г, з яких 85% було використано в середині республіки, а 15% передано в російські регіони (Урал, центр). У 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%. Більша частина енергії виробляється на 37 теплових електростанціях, що працюють на вугіллі Майкубинського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі гідроелектростанції - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Або), що забезпечують 10% потреб країни, та атомна електростанція недалеко від Актау.

Хоча виробництво електроенергії залишається важливою галуззю і в пострадянський період, все більшого значення набуває видобуток вуглеводневої сировини, зокрема, нафти. У 1997 було добуто 25,8 млн. т нафти і газового конденсату. Однак, через нестачу переробних потужностей і відсутність необхідних нафтопроводів Казахстан змушений був імпортувати з Росії приблизно 12 млн. т нафти і 1,8 млрд. куб. м природного газу. В останні роки великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на п-ові Мангишлак, на Каспійському шельфі і в Південному Казахстані. Для розробки й експорту цих нафтових ресурсів створені міжнародні консорціуми.

Транспорт

Транспортна мережа Казахстану розвинута недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Найважливіші магістралі з'єднують Алмату з Уральськом, Астаною і Семипалатинськом. На півночі залізнична мережа є складовою частиною російських залізниць, особливо шляхи через Петропавлівськ, на напрямках Кокчетав - Кустанай і Павлодар - Астана - Тобол. У 1991р. було відкрито залізницю, що з'єднувала Казахстан з Китаєм, а в 1993 - з Іраном і Туреччиною через Туркменістан. Однак, досі відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни. Автодороги дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і вантажів у важкодоступні райони республіки. Водний транспорт використовується на р. Іртиш і в Каспійському морі. Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн).

Сільське господарство

Казахстан був одним з основних виробників м'яса, вовни і зерна в колишньому Радянському Союзі. Однак у 1990-х роках сільськогосподарське виробництво скоротилося. Посівні площі в 1991-1997 зменшилися на 13,2 млн. га (38%). У 1997 було зібрано 12,4 млн. т зерна - на 3% більше, ніж у 1991. У той же час виробництво цукрового буряка, соняшника, картоплі та овочів скоротилося відповідно на 82%, 50%, 31% і 8%. Виробництво м'яса знизилося на 53%, молока на 40%, яєць - на 70%. Практично вдвічі скоротився експортний потенціал сільського господарства країни. Різке скорочення сільськогосподарського виробництва пов'язане з міграцією сільського населення, особливо німців, та з неврегульованістю питання про власність.

Видобуток і переробка корисних копалин

У 1989 р. у Казахстані було добуто 23,8 млн. т залізної руди і 151,9 тис. т марганцевої руди, вироблено 6,8 млн. т сталі і 5 млн. т чавуну. У 1997 обсяг виробництва чорних металів скоротився на 45%, кольорових металів - на 16%. У країні є значні запаси свинцю, цинку, урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, однак їх розробка потребує значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану - "Шеврон", "Ельф-Акітен", "Аджип" тощо.

Виробництво споживчих товарів

У 1989 р. приблизно 75% промислового виробництва Казахстану припадало на важку промисловість і тільки 25% - на виробництво товарів народного споживання. У 1997 частка виробництва споживчих товарів скоротилася до 17%, оскільки казахстанська промисловість не витримала конкуренції з китайськими, турецькими та іншими закордонними виробниками.

Машинобудування

Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості за обсягом продукції після кольорової металургії і харчової промисловості. У 1990-х роках галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування, електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, збагачувальне і гірничо-шахтарне устаткування, бурові верстати, екскаватори, металорізальні верстати, ваговимірні прилади тощо. Великими центрами машинобудування стали Павлодар, де розташований тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш", які виробляють протиерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Казахстан залишається державою, яка економічно дуже пов'язана з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивну зовнішню торгівлю.

Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Китай, США, Швейцарію, більше ніж 50% імпорту йде в Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому підтримувати взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.