Польща (економіко-географічна характеристика країни), Детальна інформація

Грошова одиниця - злотий = 100 грошам.



Членство в міжнародних організаціях: ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, СБ, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВОЗ, ЦЄІ.

Польська економіка

Послідовне впровадження економічних реформ, успіхи процесів реструктуризації, а також позитивні макроекономічні показники, досягнуті в результаті цілеспрямованої економічної політики, здійснюваної державою, допомогли Польщі уникнути криз, які переживають багато країн світу. Завдяки цьому Польщу все частіше сприймають у світі як країну успіху. Ця думка знайшла відображення і в оцінках міжнародних економічних організацій та фінансових інститутів, і в світовій економічній публіцистиці.

Процеси розвитку економіки, розширення лібералізації і широке впровадження ринкових механізмів супроводжувалися в Польщі також істотними змінами у зовнішньоекономічній політиці. Здійснено ряд змін у торговельній політиці, результатом яких була значна лібералізація товарообороту відповідно до принципів СОТ. Зміни у зовнішньоекономічній політиці Польщі позначилися також на головних напрямках економічного співробітництва і торгівлі.

Стратегічною метою цієї політики стало членство Польщі в Європейському Союзі. Польща реалізує Європейський договір від 1 лютого 1994 року, яким затверджена асоціація країни з Європейськими співтовариством. Країни ЄС є головними торговельними партнерами Польщі, на їх частку в 2000 році припадало 70% всього польського експорту і 62% імпорту.

Триває процес пристосування польської економіки до структур ЄС, тому перспектива вступу Польщі в цю організацію стає все реальнішою. Системні зміни, вільний вихід польських товарів на світовий ринок і підвищення їх конкурентоспроможності стимулювали зростання зовнішньоторговельного обороту Польщі за останні роки.

Економічні відносини Польщі з більшістю країн Центральної і Східної Європи здійснюються на основі угод про вільну торгівлю. У своїй зовнішньоекономічній політиці Польща надає також великого значення відносинам з Російською Федерацією. З цією метою вона підтримує зусилля Росії, спрямовані на її прийняття в СОТ, що сприяло б пожвавленню взаємного економічного співробітництва і торгівлі на нових, чіткіше окреслених засадах.

Оцінюючи результати, досягнуті в польській економіці в період 1999-2000 років, слід звернути увагу на тенденцію економічного зростання, що зберігається в межах 5% (ВВП) порівняно з попереднім періодом. Знизився також рівень річної інфляції, який, згідно з попередніми даними, сягнув 9,5%.

Особливо збільшився обсяг реалізованої промислової продукції (близько 9% порівняно з 1999 роком), в основному за рахунок покращення кон'юнктури переробної промисловості, а також житлового будівництва. В загальному обсязі промислового виробництва більшу роль відіграють галузі, що визначають технічний прогрес. Збільшилася також кількість квартир, зданих в експлуатацію.

В галузі сільського господарства слід відзначити підвищення закупівельних цін на основні зернові культури, забійну худобу, а також коров'яче молоко. Одночасно спостерігалося зниження закупівельних цін на картоплю і м'ясо птиці. Загалом збільшилися обсяги роздрібного продажу товарів. Підвищилася також реальна нарахована місячна зарплата у виробничому секторі. Помітно збільшилася виручка з експорту, порівняно з витратами на імпорт. Отже, зменшився дефіцит торгового балансу країни. Однак за цей період зафіксоване подальше зниження зайнятості у виробничому секторі, у тому числі в промисловості. Збільшилася кількість зареєстрованих безробітних. Наприкінці 2000 року рівень безробіття перевищив 14%. Незважаючи на зусилля уряду, в 2001 році не вдалося знизити цей важливий для економіки країни показник у зв'язку з недостатньою пропозицією робочих місць. У зв'язку з цим Польща дуже зацікавлена в інвестиціях, що підвищують зайнятість у регіонах з надлишками робочої сили, особливо в сільськогосподарських районах.

Бюджетом держави на 2001 рік планувалося подальше зростання річного рівня ВВП приблизно на 4%, а також подальша активна участь іноземних інвесторів у приватизації польської економіки. Незважаючи на перераховані вище труднощі, є всі передумови для того, щоб Польща і надалі входила в число країн з високими темпами економічного зростання.

Одними з найважливіших чинників цього зростання будуть, як і раніше, розширення зовнішньоекономічної співпраці і подальше збільшення зовнішнього товарообороту. Особливо Польща налаштована на покращення економічних відносин з Російською Федерацією і, зокрема, збільшення експорту польських товарів у цю країну. Це завдання особливо важливе, оскільки в період 1999-2000 років відбувалося різке зростання поставок товарів з Росії в Польщу, а у зв'язку з цим значне підвищення дефіциту у взаємному товарообороті.

Стан польської економіки напередодні вступу в ЄС

Польські реформи нерідко називають еталоном ринкових перетворень. ВВП країни перевищив дореформений рівень 1989 року на 30%. Досягнення очевидні: поляки їздять на європейських автомобілях, у великих містах скрізь вивіски відомих західних інвестиційних і комерційних мереж.

Одним із стимулів для реформ є прагнення вступити в Європейський Союз. Бажання стати частиною об'єднаної Європи виражається навіть в автомобільних номерах, які з цього року оформлені за європейськими нормами.

У Польщі є всі шанси потрапити в Євросоюз у 2003 році. Однак за таку перспективу доводиться розплачуватися. Протягом останніх трьох років у Польщі відзначено величезне негативне сальдо поточного платіжного балансу. Після кризи 1997 року в Південно-Східній Азії товари і послуги азіатського походження стали дешевшими від польських або ціни зрівнялися, а наслідком російського дефолту 1998 року стала втрата східного ринку.

Ускладнила становище також зміна керівництва Центрального банку. Напередодні Різдва Національний Польський Банк залишила голова Халіна Гранкевич-Вальц, яка очолювала його з 1993 року. Їй на зміну прийшов архітектор і виконавець польської шокової терапії 1990 року Лєшек Бальцерович. Всі інвестиційні банки поставилися до цього позитивно, на валютних торгах курс польського злотого за тиждень утвердився з 4,5 до 4,1 за долар.

Поляки люблять повторювати, що їхній економіці вдалося благополучно пережити азіатську кризу і російський дефолт. Однак напливу грошей з фондового ринку уникнути не вдалося: після серпневих подій у Росії інвестори вважали, що Польща також знаходиться в зоні ризику, а злотий, що "вистояв", дозволив полякам з вигодою для себе купувати здешевілу продукцію Росії і країн Південно-Східної Азії, але одночасно закрив шлях польським товарам на ринок тієї ж Росії.

Лише за два останніх роки негативне сальдо платіжного балансу збільшилося з 4 до 7,4% ВВП. Цього року воно збільшиться до 9%. Лише держави ЄС, а також Чехія, Угорщина і Словаччина продовжують після 1998 року споживати польську продукцію в колишніх обсягах. Експорт в інші країни Центральної і Східної Європи скоротився на 35%, включаючи 55-відсоткове падіння обсягів експорту в Росію. У свою чергу імпорт товарів, наприклад, з Росії скоротився лише на 15%.

На скорочення обсягів експорту з 32,4 млрд. доларів у 1998 році до 27,8 млрд. в 1999 році вплинув також малий і середній польський бізнес, який досі спеціалізується на товарах з низькою доданою вартістю. Погіршують платіжний баланс і зростаючі відсоткові виплати з обслуговування боргу, що становили в минулому році 3,3 млрд. доларів (у цьому році - 4,2 млрд.)

Варто звернути увагу також на наслідки фіскальної політики уряду і грошової політики Центрального банку. Стабільний злотий і висока відсоткова ставка (20,5%) при фінансуванні дефіциту бюджету за рахунок короткострокових позик збільшили надходження спекулятивного капіталу і зменшили частку прямих інвестицій. У 1996 році дефіцит платіжного балансу на 93% фінансувався прямими іноземними інвестиціями. У 2000 році він фінансувався короткостроковим спекулятивним капіталом більше ніж на 60%.

Занепокоєння також викликає дефіцит бюджету. Через масштабні соціальні програми він зріс до 3,7% ВВП.

Протягом тривалого часу вирішувати бюджетні проблеми і забезпечувати надходження прямих іноземних інвестицій дозволяла масштабна приватизація промисловості і банківського сектора. Так, тільки від продажу контрольних пакетів акцій Bank PKO SA і Bank Zaсhodni SA у 1998 році бюджет отримав 1,6 млрд. доларів, а продаж пакету акцій телекомунікаційного підрозділу промислового конгломерату Elektrim приніс державі ще 1,2 млрд. доларів.

У 1999 році доходи від приватизації становили 3,4 млрд. доларів, а в 2000 році передбачалося отримати 5 млрд. доларів. Ці гроші мали надійти від продажу пакету акцій (25-35%) телекомунікаційної компанії TP SA, 30% нафтохімічної компанії PKN ORLEN і 20-30% акцій НПЗ Rafineria Gdanska. Однак привабливих об'єктів приватизації на майбутнє вже не залишилося, а ті, що залишилися, вимагають істотних вкладень.

Кошти, які уряд мав намір отримати від приватизації, необхідні для підтримки економіки під час продовження економічних реформ. Парламент вже схвалив закон, згідно з яким гроші від продажу 7% акцій приватизованих компаній будуть передані на підтримання працівників, яких скорочено. Додатково по 2% акцій будуть закріплені за державними фондами, що займаються науковими дослідженнями і реструктуризацією державних підприємств. Для закриття вугільних шахт уряду буде потрібно 3,5 млрд. доларів, основна частина цих коштів - початкова допомога шахтарям.

Становище ускладнюється тим, що нинішній уряд одночасно здійснює масштабні реформи у соціальній сфері. Сильний злотий, високі відсоткові ставки і недосконалість трудового законодавства роблять бізнес у Польщі дуже дорогим. Для пом'якшення ситуації необхідно вжити термінових заходів, пожертвувавши частиною нинішніх досягнень у сфері макроекономіки. Насамперед, йдеться про зниження відсоткової ставки, інакше ряд підприємств продовжить практику запозичення за кордоном, розпочату в 1998 році.

В першу чергу необхідно вирішити завдання зменшення негативного сальдо платіжного балансу при стабільному злотому і проблему безробіття. Врегулюванню проблеми пошуку компаніями додаткового капіталу і створення нових робочих місць на кошти, що вивільняються, має сприяти податкова реформа, в рамках якої до 2004 року податок на доходи корпорації скоротяться з 34 до 22%. Звільнити бюджет від обтяжливих соціальних витрат покликані пенсійна реформа і реформа системи охорони здоров'я. Суть першої реформи в стимулюванні недержавних пенсійних фондів. Розвиток таких фондів, які третину своїх активів можуть інвестувати в акції, принесе на фондовий ринок додаткові кошти і створить базу для формування національного капіталу.