Країни Західної Європи, Детальна інформація

Західна Європа - потужний фінансовий центр світу. Крім взаємного обігу капіталу між країнами регіону відбувається міграція капіталу на світовому рівні. Фінансовими столицями тут є Лондон, Франкфурт-на-Майні та Цюрих. В Європі є (без урахування постсоціалістичних країн) більша частина золотих запасів світу.

У господарстві країн регіону співіснують три сектори: національний (приватний), державний та іноземний. Частка капіталу іноземного сектора досягає 20-25 %, окрім транснаціональних європейських корпорацій, активно діють також корпорації СТА, Японії та інших країн.

Галузева структура господарства країн регіону характеризується переважанням промисловості (наукоємних галузей машинобудування та хімічної промисловості) і невиробничої сфери. Порівняно з США Західна Європа має у господарстві нижчу енерго- і технооснащеність. Нижчі тут і показники витрат на науково-дослідні розробки. Відстає регіон від США і за загальноекономічними показниками (національний доход, ВВП на душу населення тощо).

Особливістю економічного розвитку Західної Європи є й те, що найменш розвинуті країни мають найвищі темпи економічного розвитку, тоді як найпотужніші з-поміж них знижують темпи зростання. В результаті рівні економічного розвитку країн регіону в цілому вирівнюються. Проте розрив за головними показниками між окремими країнами поки що значний: найвищі показники ВВП на душу населення у 1994 році становили 25-35 тис. доларів (Швейцарія, Люксембург, ФРН, Швеція), а найнижчі - 5-10 тис. доларів (Данія, Норвегія, Греція, Іспанія, Португалія).

Промисловість Західної Європи (мал. 51) має риси сучасного комплексу галузей періоду НТР. Найрозвинутішим країнам світу взагалі притаманна орієнтація на виробництва, що зберігають сировину, енергію та робочу силу і спираються на наукові і технологічні досягнення людства. Причини цього не тільки у високому рівні розвитку продуктивних сил, а і нестачі природних ресурсів.

У галузевій структурі промисловості Західної Європи переважають обробні галузі над добувними у співвідношенні приблизно 9:1. «Старими» вважаються галузі металургії, важкого машинобудування, суднобудування та деякі інші, тому саме ця група галузей переживає застій. Високі темпи зростання мають електроніка, точне машинобудування, хімія, що спираються на наукові досягнення та кваліфіковану працю. Регіон - найбільший у світі виробник та постачальник на світовий ринок машин та промислового обладнання. Надзвичайно розвинуте автомобілебудування, особливо у Німеччині («Даймлер-Бенц», «БМВ», «Фольксваген»), Великобританії (фірма «Бритіш лейланд»), Франції («Рено», «Пежо», «Сітроен»), Італії («ФІАТ»). Ці фірми виробляють 1/2 автомобілів Західної Європи.

Військове машинобудування концентрується переважно у Німеччині, Великобританії, Франції. Електротехнічна промисловість - в цих самих країнах, а також Італії, Нідерландах, Швеції. За виробництвом побутової техніки регіон поступається тільки США. Для цієї галузі характерна залежність від монополій США, особливо у випуску ЕОМ та радіоапаратури. Виділяються Німеччина (1/8 світового виробництва електроприладів), Великобританія та Франція, Італія (світові лідери у виробництві холодильників, пральних машин), Нідерланди (радіоприймачі, телевізори, рентгенівська апаратура тощо).

Хімічна промисловість - одна з провідних галузей. У Західній Європі виробляється близько третини всіх хімікатів світу (у США - близько 1/5, а у Японії -близько 1/10). На хімікати припадає шоста частина вартості всієї промислової продукції регіону. Окремі країни спеціалізуються на випуску конкретних хімічних продуктів, наприклад, Швейцарія - на фармацевтичній продукції, Німеччина - фарбниках та пластмасах, Франція - на фарбниках, пластмасах та виробах парфумерії.

У регіоні добре розвинута харчова промисловість. Легка, в якій Західна Європа тривалий час була лідером, - переживає занепад через втрату зовнішніх ринків. Близько половини верхнього одягу, що споживається в Західній Європі, виробляється у країнах Азії - Республіці Кореї, Малайзії, Філіппінах, Тайвані, Сінгапурі тощо.

Сільське господарство - також розвинута галузь, що має високу продуктивність. Регіон дає третину світового виробництва молока та близько шостої частини м'яса. Галузь надзвичайно добре організована - малопродуктивні землі вилучають з сільськогосподарського землекористування та використовують під будівництво або лісопосадки; зростає кількість пасовищ та луків, знижуються площі орних земель (при постійному зростанні врожайності). Повсюдно державна політика сприяє зміцненню великих сільськогосподарських об'єднань. Аграрна політика країн регіону спрямована на збереження природного середовища та одержання екологічно чистої продукції.

У галузевій структурі сільського господарства тваринництво переважає над

рослинництвом. У більшості країн воно має м'ясо-молочну спеціалізацію. Країни Західної Європи виробляють м'яса стільки ж, як США, а молока - вдвічі більше. В окремих країнах під кормовими культурами зайняті більші площі, ніж під продовольчими. Найважливіші сільськогосподарські культури - пшениця (2/5 збору зернових), ячмінь (1/4-1/3), кукурудза (1/6). Середня врожайність зернових вища, ніж у інших регіонах світу (понад 40 ц з 1 га). Найпотужнішим виробником зерна є Франція (майже ЗО % збору зерна в регіоні).

У сільському господарстві Європи спостерігаємо добре виражені особливості його приміської та зональної спеціалізації (мал. 52). Потужні зони приміського господарства, що забезпечують великі промислові агломерації молоком, яловичиною, свининою, птицею, яйцями, овочами, фруктами, склалися в Німеччині, Нідерландах, Великобританії, Франції. Сформувалося також кілька широтних зон зональної спеціалізації сільського господарства. Північна частина регіону від Бретані та західної частини Британських острови* до країн Балтійського моря - найбільший у світі район інтенсивного молочно-м'ясного тваринництва, в структурі агропромислових комплексів якого переважають виробництво молока, яловичини, свинини, кормовиробництво у поєднанні місцями з вирощуванням технічних культур (особливо льону), картоплі і жита. Сільськогосподарські райони середньої частини Європи спеціалізуються на вирощуванні зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь та ін.), овочів та фруктів помірної зони (місцями також картоплі, цукрових буряків, соняшнику) в поєднанні з м'ясо-молочним тваринництвом. Середземноморська Європа регіон субтропічного сільського господарства з розвинутим плодоовочівництвом (в тому числі вирощуванням винограду, цитрусових, маслин, ефіроолійних та ін.) та вирощуванням зернових. В Альпах, Карпатах, гірських районах Балканського, Апеннінського та Піренейського півстровів - пасовищне тваринництво.

Рибальство дає понад 11 млн тонн вилову риби щорічно, найбільше її виловлюють Норвегія, Данія, Ісландія.

Транспорт регіону надзвичайно розвинутий, особливо автомобільний. Він виконує великий обсяг пасажиро- і вантажоперевезень. Зростає також роль трубопровідБрістолем. В центральній Англії склалися індустріальні райони Мідленд, Йоркшир і Ланкашир. Переважно аграрною є Північна Англія. Уельс, Шотландія Північна Ірландія - національні окраїни, що переживають складні економічн проблеми. Для них характерні значні проблеми із зяйнятістю населення. В Уельсі на базі кам'яновугільного басейну працює металургійна промисловість, сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та овець. Шотландія має суднобудування, металургійні заводи, текстильну і електротехнічна-промисловість. Північна Ірландія (Ольстер) - найбільша соціальна проблема Ввеликобританії внаслідок протистояння католиків і протестантів. Тут найнижчі показники економічного розвитку. У Північній Ірландії найвища в країні зайнятість у сільському господарстві та найвищий рівень безробіття.