Економіко-географічна характеристика постсоціалістичної країни., Детальна інформація

РЕФЕРАТ

Економіко-географічна характеристика постсоціалістичної країни.

Естонія





ПЛАН

Загальні відомості, економіко-географічне положення.

Природно ресурсний потенціал.

Характеристика населення країни.

Господарство:

а) Промисловість.

б) Сільське господарство.

в) Транспорт.

Найбільші міста і їх характеристика.

ОДНА ІЗ КРАЇН БАЛТІЇ (ЕСТОНІЯ)

Географічне положення та основні відомості про країну. Розміщена на північному заході Європи. Протяжність республіки з заходу на схід — 350, а з півночі на південь — 240 км. Берегова лінія] Естонії дуже звивиста, її утворюють багато заток, мисів, островів та, острівців. Близько 10% території — 800 островів і острівців. Найбільші з них, зосереджені в Балтійському морі, утворюють Захід ноестонський архіпелаг із великими островами Сарема, Гійума, Муху та ін. На заході й півночі омивається Балтійським морем і його затоками — Ризькою та Фінською. 4/5 кордонів Естонії випадають на берегову лінію. На півдні межує з Латвією, на сході —з Росією.

Територія — 47,5 тис. км2. Столиця — Таллінн (443 тис.). Адміністративно-територіальний поділ — 15 повітів (макундів) і 6 міст центрального підпорядкування. Офіційна мова — естонська. Грошова одиниця — естонська крона.

Естонія — президентська республіка. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — рійгікогу (парламент), що складається зі 101 депутата, обирається загальним таємний голосуванням. Вищий виконавчий орган — уряд, очолюваний прем'єр-міністром.

Політичні партії: Демократичне об'єднання «Ваба Есті», Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян, Сільська центристська партія, Естонський земельний союз, Естонська консервативна народна пар.тія, Либерально-демократична партія, Народно-центристська партія, ^Партія національної незалежності Естонії. ' ІГ Природні умови та ресурси. Естонія знаходиться на північному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота території — близько 50 м. Найнижча західна частина Естонії — остр-.ви, більш висока — південно-східна частина республіки. В Естонії є низовини: Західноестонська, Пярнуська та Північноестонська прибережна. Північ Естонії — це вапнякове плато заввишки 30—40 м, її найвища точка — височина Пандівере (166 м). Найбільш знаючі височини — в південній частині Естонії: Сакала (145 м), Отеш. (217 І.І) і Ганья (318 м).

Рельєф у північній та західній частинах республіки в основному рівнинний, у південній — гористий. Переважають льодовикові й водно-льодовикові форми — моренні та водно-льодові:кові рівнини, моренні горби. У прибережних районах домінують форми морського походження. Трапляються також дюни, болота (20% території республіки), ерозійні та карстові форми рельєфу.

Естонія — найбагатша серед країн Балтії на корисні копалини. В її надрах виявлено горючі сланці, торф, фосфорити, вапняки й доломіти, глини, піски, гравій. Серед них вирізняються горючі сланці (запаси близько 20 млрд. т.) і фосфорити. Основні родовища горючих сланців — Естонське й Тапаське — розміщені в північ ло-східній частині Естонії, там є також родовища фосфоритів — Нарду, Азері й Толсе. В республіці — значні запаси лікувальних грязей мінеральних вод.

Клімат Естонії м'який і вологий. Чергування морського й континентального повітря, постійний вплив циклонів зумовлюють нестійку погоду. Особливо мінлива погода навесні й восени. За кліматичними особливостями розрізняють район безпосереднього впливу Балтійського моря і внутрішню Естонію. На узбережжі — м'яка зима і помірно тепле літо, у внутрішніх районах зима прохолодніша, а літо тепліше, ніж на узбережжі. Середня температура січня — від -3,4 до -7 °С, липня — від +16,5 до +17,5 °С. Опадів випадає в середньому 550—650 мм на рік, на височинах — близько 700, на узбережжі — 500 мм. Кліматичні умови дають змогу вирощувати всі сільськогосподарські культури північної смуги помірного поясу.

В Естонії багато малих річок, з них лише 9 мають довжину 100 км і більше. Річка Нарва (Нарова) — найбільш повноводна ріка Естонії; багатоводні також ріки Суур-Емайигі, Пярну, Казарі та деякі інші. Річки Естонії належать до басейнів Балтійського моря і Чудського озера. Річки на півночі Естонії утворюють мальовничі водоспади (Нарва, Кейле, Лобу та ін.). Гідроенергетичні ресурси річок Естонії незначні, більше половини з них припадає на Нарву.

В Естонії багато озер — понад 1500 (разом із водосховищами). Найбільші з них — Чудське, Виртс'ярв.

Ґрунти в низовинних районах дерново-карбонатні, на підвищеннях — дерново-підзолисті, у долинах рік — дерново-глейові.

Естонія лежить у зоні мішаних лісів, якими вкрито понад 40% території. Переважають хвойні породи (сосна, ялина), з листяних поширені береза, осика, вільха, дуб, клен. Значна частина території республіки — луки й пасовища. Для тваринного світу Естонії характерні лось, козуля, дика свиня, лисиця/лісова куниця, заєць, борсук. Із птахів водяться глухар, тетерев, рябчик. У прибережних водах — кілька, салака, тріска, камбала, лосось.

Населення. В Естонії проживає Г,65 млн. осіб. Пересічна густота населення — близько 40 осіб на 1 км2. Міське населення — 70%. Найбільші міста, крім Таллінна, — Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис. жителів). 61,5% населення — естонці, 30,3% — росіяни, 3,3% — українці, 1,8% — білоруси, 1,1% — фіни. Неестонське населення переважає в північно-східній частиш країни, зокрема в м. Нарві. Основні релігії — лютеранство, православ'я, баптизм.

Господарство. На структуру господарства Естонії вплинуло приморське географічне положення та особливості природно-ресурсного потенціалу. Естонія — індустріально-аграрна країна. Валовий внутрішній продукт, за даними ООН, 1993 p. склав 8,8 млрд. доларів США. У промисловому секторі зайнято 32% економічно активного населення, у сільському господарстві — 12, у будівництві — 10, на транспорті — 8, у торгівлі — 9%. Економіка Естонії нині знаходиться в стадії проведення фундаментальних реформ. Основна увага приділяється впровадженню ринкових механізмів, вирішенню паливно-енергетичних проблем, переводу промисловості на випуск конкурентоздатних товарів, залученню іноземних капіталів у країну.

Промисловість. Основні галузі промисловості — легка й харчова промисловість, деревообробка, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів. Основу паливної промисловості становить сланцева. Більше половини добутого сланцю використовується як тверде паливо, в основному для електростанцій, решта переробляється на сланцевий газ, смолу. Сланцеперегінні заводи виробляють рідке паливо і різні хімічні продукти. Сланцева зола широко використовується для виробництва будівельних матеріалів. Навколо Кохтла-Ярве — основного центру сланцевого басейну — утворився значний промисловий район. Горючі сланці становлять основу паливно-енергетичного господарства Естонії. Майже вся електроенергія виробляється на теплових електростанціях. Найбільші серед них — Прибалтійська та Естонська ДРЕС.