Алжир – загальна характеристика., Детальна інформація

Пшениця 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*

виробництво 760 2 010 1 502 2 970 2 900

імпорт за МГ 5 600 4 572 6 079 3 600 3 700

експорт за МГ - - - - -

внутрішнє споживання 6 150 6 372 6 650 6 700 6 750

кінцеві запаси 1 571 1 781 2 712 2 582 2 432

Ячмінь          

виробництво 163 574 416 1 220 1 200

імпорт за МГ 308 379 279 10 10

експорт за МГ - - - - -

внутрішнє споживання 550 650 750 850 950

кінцеві запаси 43 346 291 671 931

Кукурудза          

виробництво 1 1 1 1 1

імпорт за МГ 1 600 1 655 1 387 1 900 1 700

експорт за МГ - - - - -

внутрішнє споживання 1 601 1 650 1 400 1 800 1 800

кінцеві запаси 50 56 44 145 46

Джерело: USDA

* - прогноз



Виробництво пшениці в Алжиру в 2003/04 МГ зросло в порівнянні з попереднім сезоном на 1,47 млн. тон, досягши 2,97 млн. тон (найвищий показник із середини 90-х років) (таблиця 1.2). Основною причиною настільки помітного росту стали досить сприятливі погодні умови (гарні і своєчасні дощі) у період вирощування. Крім того, позитивні результати дали урядові заходи в рамках національного Плану розвитку сільського господарства (PNDA). Даний план був прийнятий у 2000 р. і націлений на висновок сільськогосподарського сектора з тривалої стагнації, зі створенням спеціального фонду підтримки виробників на випадок утрат врожаю від засухи [4]

Пшениця є ключовим продовольчим продуктом в Алжиру, тому розвитку місцевого виробництва даної культури уряд приділяє особливу увагу. Слід зазначити, що на тверду пшеницю сорту дурум приходиться близько 43% усіх площ сільськогосподарського призначення в країні, ще близько 19% займають посіви м'якої пшениці. Проте, велика частина споживаної в Алжиру пшениці імпортується. У 2003/04 МГ імпорт склав 3,6 млн. тон, що, однак, представляло помітне зниження в порівнянні з 6,1 млн. тон, завезеними в попередньому (невдалому в плані внутрішнього виробництва і високих цін пропозиції) сезоні .

Внутрішнє споживання пшениці в Алжиру росте досить повільними темпами, незважаючи на непоганий ріст ВВП і доходів населення. У минулому сезоні споживання пшениці взагалі практично не збільшилося, що зв'язувалося з підвищенням світових цін на зерно і, відповідно, внутрішніх цін на хліб.

У структурі алжирського імпорту пшениці переважає м'яка пшениця, але також досить велика (порядку 40%) частка пшениці дурум. Основними постачальниками пшениці в Алжир є Франція, Канада, Німеччина, Сирія, а також Росія. Україні позаторік також удалося продати непоганий обсяг пшениці в Алжир (180 тис. тон), однак у 2003/04 МГ по відомих причинах український експорт у розглянуту країну скоротився до мінімуму.

Частка пшениці виробництва США на алжирському ринку в останні роки невелика (близько 180 тис. тон у рік), але досить стабільна через надання Алжиру пільгових кредитів по програмі GSM-103.

Буквально донедавна пшеничний ринок Алжиру - внутрішнє виробництво, переробка й імпорт - контролювався державою через монопольну компанію Алжирський комітет із зернового (OAІ). У 1998 р. уряд провів приватизацію ряду борошномельних підприємств і пішло на часткову лібералізацію зовнішньої торгівлі. Реформи продовжуються і зараз, проте, у руках OAІ усе ще зосереджене близько 70% всього алжирського імпорту пшениці. Найбільш великою приватною компанією, що імпортує, що володіє також значними потужностями для переробки і збереження пшениці, є Cevіtal.

Тим часом, імпорт повинний збільшитися на 100 тис. тонн - до 3,7 млн. тонн через ріст внутрішнього попиту. Основним постачальником дурума буде залишатися Канада, тоді як за просування своєї м'якої пшениці в Алжир будуть запекло бороти Франція й інші країни ЄС, а також Аргентина і країни Чорноморського регіону [4]

Найбільш споживаними кормовими зерновими культурами в Алжиру є кукурудза, ячмінь і сорго. Місцеве виробництво дозволяє більш-менш адекватно покрити потреби лише в двох останніх культурах, тоді як кукурудза майже в повному обсязі імпортується.

Внутрішнє виробництво ячменя, особливо в 2003/04 МГ, перетерпіло помітний стрибок - майже на 200% у порівнянні з попереднім сезоном, що порозумівалося , у першу чергу, розширенням посівних площ під впливом перспектив росту попиту з боку зростаючого тваринницького сектора (почасти за рахунок відновленого імпорту живого КРС) і часткової заміни ячменем кормової пшениці. Сприятлива погода також, зрозуміло, зіграла свою позитивну роль в одержанні гарного врожаю ячменя в країні. Як наслідок, імпорт ячменя в Алжир у 2003/04 МГ скоротився з 279 до 10 тис. тон (раніше найбільшими постачальниками ячменя в Алжир були Росія і Сирія).