Бангладеш, Детальна інформація
Бангладеш
Лісове господарство
Головні лісові ресурси країни зосереджені в Гірському Читтагонзі. Найбільш цінним є дерево гарджан - споконвічна для Бангладеш порода червоного дерева, що має високоякісну тверду деревину.
Успішно продовжується закладка плантацій тику. Ліс сплавляється по р. Карнапхулі на лісопереробні підприємства. Бамбук використовується в паперовій промисловості.
Гаї салового дерева з міцною деревиною, що знаходяться у верхів"ї Мадхупур, вирубуються на паливо і для будівельних цілей.
Гірничодобувна промисловість
У великих розмірах ведеться видобуток природного газу, споживаного на електростанціях і заводах мінеральних добрив. Його ресурси в 1994 р. оцінювалися в 600 млрд. куб. м. Головні родовища знаходяться на сході країни - в округах Комілла і Силхет.
У 1997-1998 рр. Бангладеш виявила велику зацікавленість в залученні прямих іноземних інвестицій для розвідки і організації експлуатації нових газоносних басейнів. Почата експлуатація першого нафтового родовища, а також покладів вугілля, щоправда невисокої якості. Його запаси в окрузі Богра оцінюються в 1 млрд. т. У цьому ж округу добують вапняк для потреб цементної промисловості.
У Бангладеш гостро відчувається нестача будівельного каменю і гравію.
Енергетика
Енергетика в Бангладеш розвинена дуже слабо. Потужність електростанцій оцінюється приблизно в 3000 мВт. З них приблизно 10 відсотків доводиться на єдину гідроелектростанцію на р.Карнапхулі, звідки лінія електропередач тягнеться до Читтагонга і далі в Дакку. По мосту через Джамуну протягнуто газопровід і прокладена лінія електропередач в західні області країни. Велика частина електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють на природному газі і нафті.
Обробна промисловість
Ця галузь великою мірою залежить від імпортної сировини. Це відноситься до бавовняних фабрик, що виросли в багатьох містах - Дацці, Нараянганджі, Кхулні, Читтагонзі, Куштії і Пабні. У країні є численні джутові, текстильні, швейні і шкіряні підприємства.
У Читтагонзі діють нафтопереробний комбінат і сталеплавильний завод, який випускає круглий прут, м'яку листову сталь, оцинкований лист. У Кхулні і Читтагонзі ведеться будівництво і ремонт судів.
На вітчизняні ресурси спираються лише галузі, пов'язані з переробкою джуту, цукрової тростини і чаю, а також целюлозно-паперова промисловість і заводи мінеральних добрив. Джутові фабрики розташовані поблизу Дакки і в Кхулні, Читтагонзі, Чандпурі і Сираджганджі.
Цукрові заводи розміщені в північних і східних округах країни, а також в районах Маймансингх, Хабігандж і Дацці.
Чайні фабрики знаходяться в округах Силхет і Читтагонг.
Папір виготовляють підприємства в Чандрагхоні і Пабні, твердий картон - в Кхулні. У Силхеті налагоджений випуск паперової маси з бамбуку, тростини і відходів переробки джуту.
Транспорт
Транспортне сполучення в Бангладеш ускладнене природними умовами. Через Ганг, вище Куштії, зведений єдиний міст. По ньому проходить ширококолійна залізниця. У 1998 р. зданий в експлуатацію сумісний залізничний і автомобільний міст через Джамуну.
Мости на Падмі взагалі відсутні. Тому перевезення людей і вантажів через більшість рік здійснюються залізничними поромами.
Додаткові проблеми створює різна ширина залізничної колії. На сході від Джамуни і Падми колишня Ассамо-Бенгальська магістраль та інші мають метрову колію. На заході країни майже всі залізниці ширококолійні; вони забезпечують зв'язок північно-західних районів Бангладеш з Куштією, Джессуром і Кхулною, а також ведуть в Індію. Загальна протяжність залізниць в країні близько 2900 км.
Автодорожний мережа густіша в тих місцевостях, де було легше зводити мости, - передусім в західних округах, на півночі від Дакки і на території між Читтагонгом і Силхетом. В низинах рік рух автомобільного транспорту утрудняється через необхідність часто вдаватися до послуг поромів, до того ж багато доріг в дощовий сезон стають непроїжджими. Протяжність автомобільних доріг в Бангладеш близько 10,5 тис. км.
Першорядне господарське значення мають річкові перевезення.
Між адміністративними центрами ряду округів налагоджене пасажирське авіасполучення. Бангладеська авіакомпанія "Біман", заснована в 1972 р., крім обслуговування внутрішніх ліній забезпечує польоти у держави Азії, Європи, Африки і в США.
У країні діють два морських порти - в Читтагонзі (порт ввезення) і Чарні (порт вивозу).
Зовнішня торгівля
Провідні статті експорту - готовий одяг, джут і вироби з нього, трикотаж і морепродукт, додатковий - шкіра і шкіряні вироби, чай, сантехнічне і кухонне обладнання, електропобутові прилади, комп'ютерне обладнання, засоби зв'язку, парфюмерія, фармацевтичні товари.
Основні імпортери - США, Великобританія, Німеччина, Франція.
У імпорті переважають промислове обладнання і транспортні засоби, продовольство, головним чином рис і пшениця, чорні метали, бавовна і продукти його переробки, нафтопродукти, мінеральні добрива і рослинне масло.
Найбільші постачальники - Індія, Японія, Китай і США.
Головні лісові ресурси країни зосереджені в Гірському Читтагонзі. Найбільш цінним є дерево гарджан - споконвічна для Бангладеш порода червоного дерева, що має високоякісну тверду деревину.
Успішно продовжується закладка плантацій тику. Ліс сплавляється по р. Карнапхулі на лісопереробні підприємства. Бамбук використовується в паперовій промисловості.
Гаї салового дерева з міцною деревиною, що знаходяться у верхів"ї Мадхупур, вирубуються на паливо і для будівельних цілей.
Гірничодобувна промисловість
У великих розмірах ведеться видобуток природного газу, споживаного на електростанціях і заводах мінеральних добрив. Його ресурси в 1994 р. оцінювалися в 600 млрд. куб. м. Головні родовища знаходяться на сході країни - в округах Комілла і Силхет.
У 1997-1998 рр. Бангладеш виявила велику зацікавленість в залученні прямих іноземних інвестицій для розвідки і організації експлуатації нових газоносних басейнів. Почата експлуатація першого нафтового родовища, а також покладів вугілля, щоправда невисокої якості. Його запаси в окрузі Богра оцінюються в 1 млрд. т. У цьому ж округу добують вапняк для потреб цементної промисловості.
У Бангладеш гостро відчувається нестача будівельного каменю і гравію.
Енергетика
Енергетика в Бангладеш розвинена дуже слабо. Потужність електростанцій оцінюється приблизно в 3000 мВт. З них приблизно 10 відсотків доводиться на єдину гідроелектростанцію на р.Карнапхулі, звідки лінія електропередач тягнеться до Читтагонга і далі в Дакку. По мосту через Джамуну протягнуто газопровід і прокладена лінія електропередач в західні області країни. Велика частина електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють на природному газі і нафті.
Обробна промисловість
Ця галузь великою мірою залежить від імпортної сировини. Це відноситься до бавовняних фабрик, що виросли в багатьох містах - Дацці, Нараянганджі, Кхулні, Читтагонзі, Куштії і Пабні. У країні є численні джутові, текстильні, швейні і шкіряні підприємства.
У Читтагонзі діють нафтопереробний комбінат і сталеплавильний завод, який випускає круглий прут, м'яку листову сталь, оцинкований лист. У Кхулні і Читтагонзі ведеться будівництво і ремонт судів.
На вітчизняні ресурси спираються лише галузі, пов'язані з переробкою джуту, цукрової тростини і чаю, а також целюлозно-паперова промисловість і заводи мінеральних добрив. Джутові фабрики розташовані поблизу Дакки і в Кхулні, Читтагонзі, Чандпурі і Сираджганджі.
Цукрові заводи розміщені в північних і східних округах країни, а також в районах Маймансингх, Хабігандж і Дацці.
Чайні фабрики знаходяться в округах Силхет і Читтагонг.
Папір виготовляють підприємства в Чандрагхоні і Пабні, твердий картон - в Кхулні. У Силхеті налагоджений випуск паперової маси з бамбуку, тростини і відходів переробки джуту.
Транспорт
Транспортне сполучення в Бангладеш ускладнене природними умовами. Через Ганг, вище Куштії, зведений єдиний міст. По ньому проходить ширококолійна залізниця. У 1998 р. зданий в експлуатацію сумісний залізничний і автомобільний міст через Джамуну.
Мости на Падмі взагалі відсутні. Тому перевезення людей і вантажів через більшість рік здійснюються залізничними поромами.
Додаткові проблеми створює різна ширина залізничної колії. На сході від Джамуни і Падми колишня Ассамо-Бенгальська магістраль та інші мають метрову колію. На заході країни майже всі залізниці ширококолійні; вони забезпечують зв'язок північно-західних районів Бангладеш з Куштією, Джессуром і Кхулною, а також ведуть в Індію. Загальна протяжність залізниць в країні близько 2900 км.
Автодорожний мережа густіша в тих місцевостях, де було легше зводити мости, - передусім в західних округах, на півночі від Дакки і на території між Читтагонгом і Силхетом. В низинах рік рух автомобільного транспорту утрудняється через необхідність часто вдаватися до послуг поромів, до того ж багато доріг в дощовий сезон стають непроїжджими. Протяжність автомобільних доріг в Бангладеш близько 10,5 тис. км.
Першорядне господарське значення мають річкові перевезення.
Між адміністративними центрами ряду округів налагоджене пасажирське авіасполучення. Бангладеська авіакомпанія "Біман", заснована в 1972 р., крім обслуговування внутрішніх ліній забезпечує польоти у держави Азії, Європи, Африки і в США.
У країні діють два морських порти - в Читтагонзі (порт ввезення) і Чарні (порт вивозу).
Зовнішня торгівля
Провідні статті експорту - готовий одяг, джут і вироби з нього, трикотаж і морепродукт, додатковий - шкіра і шкіряні вироби, чай, сантехнічне і кухонне обладнання, електропобутові прилади, комп'ютерне обладнання, засоби зв'язку, парфюмерія, фармацевтичні товари.
Основні імпортери - США, Великобританія, Німеччина, Франція.
У імпорті переважають промислове обладнання і транспортні засоби, продовольство, головним чином рис і пшениця, чорні метали, бавовна і продукти його переробки, нафтопродукти, мінеральні добрива і рослинне масло.
Найбільші постачальники - Індія, Японія, Китай і США.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021