Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу, Детальна інформація
Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу
378
9,539
1426
229
95,1
Уран Нептун Плутон Сонце
84,01 164,8 247,7
370 368 367
19,18 30,06 39,44
2869 4496 5900
046 1 46 1708
14,5 17,3 0,002: 333 000
1 Або 88 діб. 2 Або 225 діб.
VII. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА
Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі навколо осі й річного — навколо Сонця. Воно неоднакове протягом доби та в одні й ті самі вечірні години в різні місяці року. Рухома карта зоряного неба дає змогу швидко й просто встановлювати положення зір відносно горизонту для будь-якого моменту часу.
Щоб працювати з картою, її треба відповідно змонтувати і навчитись нею користуватися.
Карту й накладний круг насамперед слід наклеїти на цупкий картон, потім аркуші акуратно обрізати по лініях кругів, а в накладному крузі зробити внутрішній виріз по одній із замкнетально, повернувши її край з написом «Північ» до північної точки горизонту. Якщо ж карта лежить на столі, треба пам'ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо відповідно до напрямів на сторони горизонту.
Працюючи з картою, слід пам'ятати, що сузір'я на ній зображені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, бо небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.
Радіальні лінії на карті — круги схилень. Відповідні їм години прямого сходження вказано біля краю карти. Схилення світил відлічують за концентричними колами, накресленими через кожних 30° (третє від центра коло — небесний екватор — схилення 0°). Легко бачити, що карта показує зорі із схиленням до 45° (зображено зорі до 4-ї величини включно).
Ексцентричний круг на карті — екліптика, точки перетину якої з небесним екватором мають пряме сходження: 0 годин (точка весняного рівнодення) і 12 годин (точка осіннього рівнодення) .
Доцільно позначити на екліптиці положення Сонця, наприклад для двадцятих чисел місяців року. Тоді зоряна карта стане ще наочнішою і зручнішою для спостережень.
VIII. НАЙВАЖЛИВІШІ АСТРОНОМІЧНІ ДАТИ Й ВІДКРИТТЯ
Роки до н. е.
3000 Перші астрономічні записи, зроблені в Єгипті, Вавілоні та Китаї.
1100 Визначення нахилу екватора .до екліптики (Чу Конг, Китай).
360 Висування доводів на користь уявлень про кулястість Землі, Місяця та інших небесних тіл (Арісто-тель, Греція).
9,539
1426
229
95,1
Уран Нептун Плутон Сонце
84,01 164,8 247,7
370 368 367
19,18 30,06 39,44
2869 4496 5900
046 1 46 1708
14,5 17,3 0,002: 333 000
1 Або 88 діб. 2 Або 225 діб.
VII. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА
Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі навколо осі й річного — навколо Сонця. Воно неоднакове протягом доби та в одні й ті самі вечірні години в різні місяці року. Рухома карта зоряного неба дає змогу швидко й просто встановлювати положення зір відносно горизонту для будь-якого моменту часу.
Щоб працювати з картою, її треба відповідно змонтувати і навчитись нею користуватися.
Карту й накладний круг насамперед слід наклеїти на цупкий картон, потім аркуші акуратно обрізати по лініях кругів, а в накладному крузі зробити внутрішній виріз по одній із замкнетально, повернувши її край з написом «Північ» до північної точки горизонту. Якщо ж карта лежить на столі, треба пам'ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо відповідно до напрямів на сторони горизонту.
Працюючи з картою, слід пам'ятати, що сузір'я на ній зображені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, бо небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.
Радіальні лінії на карті — круги схилень. Відповідні їм години прямого сходження вказано біля краю карти. Схилення світил відлічують за концентричними колами, накресленими через кожних 30° (третє від центра коло — небесний екватор — схилення 0°). Легко бачити, що карта показує зорі із схиленням до 45° (зображено зорі до 4-ї величини включно).
Ексцентричний круг на карті — екліптика, точки перетину якої з небесним екватором мають пряме сходження: 0 годин (точка весняного рівнодення) і 12 годин (точка осіннього рівнодення) .
Доцільно позначити на екліптиці положення Сонця, наприклад для двадцятих чисел місяців року. Тоді зоряна карта стане ще наочнішою і зручнішою для спостережень.
VIII. НАЙВАЖЛИВІШІ АСТРОНОМІЧНІ ДАТИ Й ВІДКРИТТЯ
Роки до н. е.
3000 Перші астрономічні записи, зроблені в Єгипті, Вавілоні та Китаї.
1100 Визначення нахилу екватора .до екліптики (Чу Конг, Китай).
360 Висування доводів на користь уявлень про кулястість Землі, Місяця та інших небесних тіл (Арісто-тель, Греція).
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021