Архітектурні пам`ятки Коломиї, Детальна інформація

плані, утворених перетином прямокутників. Міркувати про первісний стан споруди

не важко, бо за свою історію не зазнала істотних змін. За свідченням Ю. Целевича,

пережила вона дві реставраціі – 1648, 1767, 1845 церкву було перебудовано. Під

час перебудови дещо змінився її зовнішній вид : видовжено бокові рамена, змен-

шено купол, а в інтер”ері – перенесено вівтар у північне крило. Е відомості, що

починаючи з 1610, поруч з церквою почали засновувати монастир, приналежнипй

до Скиту Манявського: “… коло половини 12 ст. пішли по волі своіх основателів

взавідетельство Скиту іще два інші на Покуттю ново заложені монастирі, в Товма-

чику та Коломиі…” А під роком 1767 намісник Скитський Донат Миляновський

в своій маніфестаціі зазначив, що на реставрацію монастиря “…дав коломийський староста Станіслав Потоцький много груптів, полів, лісів і сіножатей…” Монастир

був дерев”яним , стояв коло церкви Спаса,

Поруч Спаської церкви 1587 збудовано дзвіницю . Двоярусна споруда, нажня

частина якоі виконана в зруб, а верхня – каркасна. Квадратовий зруб закінчуеться

на рівні широкого піддашшя, а верхня, каркасна частина представляе ярус голосни-

ків.

З 17 ст. починаеться новий період в історіі будівництва Коломиї : з 1616 міс-

то будували на новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала тоді в Коломиї,

надала ій право будуватися на північних окраінах коломийських земель. Цей крок королівської адміністраціі було викликано не стільки знищенням міста татарами, по-

жежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Европою і значними впливами

західноевропейської будівельної культури. З цього часу розпочалось більш-менш продумане будівництво Коломиї. Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов”язуе війта Корицінського стежити за порядком в розбудові міста:війта також зобов”язано

забезпечити спорудження нового замку, оборонних споруд, валів та воріт. Новий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про Коломию М.Сівака, являв собою масивну дерев”яну споруду, обнесену високими валами, на кутах котрих спо-

руджено дві вежі. В люстраційномі акті 1627 зазначаеться, що в Коломиї “… побу-

довано новий замок, обнесений з трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві вежі і три брами”. Цей замок і став композиційним центром Коломиї, від нього тяглися головні вулиці, ринкова площа.

У цей же час споруджено навий монастир домініканів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. Коломийська газета “Рус-

ская Рада” повідомляла, що “… при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї

відкрито довгі і широкі кам”яні фундаменти… На тому місці стояв латинський кяштор домініканців”. Залишки фундаментів дозволяють припустити, що монастир

не був дерев”яним, а вміщений в дослідженні М.Сівака “ Місто на Покутті” рисунок

репродукований з польського джерела, засвідчуе, що стіни монастиря зведено із ви-

користанням фахверка. На фасадах кляштору виразно прочитуеться решітка цього

відомого на Заході способу укладення стін. Е свідчення, що з кінця 17 ст. дерев”яне