Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір, Детальна інформація

Німеччина 408,4 5,0 70

Австрія 30,7 3,8 83

Великобританія 213,0 3,7 111



З таблиці видно, що країни Південної Європи мають величезне число дрібних торгових точок, у той час як у Великобританії і Німеччини роздрібна торгівля більш сконцентрована. У Південної Європі число підприємств оптової торгівлі відносно невелике - 10-18%, у країнах Північної Європи - 30-50%, що зв'язано з роллю імпортних товарів на внутрішньому ринку.

У висновку варто підкреслити, що розвиток третинного сектора, що випереджає, і особливо сфери виробничих послуг, є неминучою умовою і передумовою цивілізованого переходу економіки до ринковому, постіндустріальному етапу розвитку.

Міжнародна торгівля

Міжнародний географічний поділ праці базується на прагненні людства до усі більшої ефективності ведення господарства, а в останньому десятилітті і до забезпечення усі більшої розмаїтості запропонованих на світовому ринку продуктів і товарів, що прийшло на зміну масовості (серійності) виробництва. Таким чином, і в міжнародному обміні принцип економіки масштабу (economy of scale) почав витискатися іншим принципом - економіки різноманіття (economy of scopo).

Цей принцип привів до повної відмови, навіть у теорії, від можливості того, що кожна національна економіка спроможна покрити всю розмаїтість попиту. Більш того, в умовах постіндустріального суспільства йде поглиблення спеціалізації виробництва, що завжди лежало в основі поглиблення і диверсифікації міжнародного поділу праці, що на сучасному етапі стає усі більш детальним і більш "адресним". Відбувається не тільки спеціалізація на виробництві готових продуктів, але і на деталях, напівфабрикатах, окремих стадіях і елементах виробництва тієї або іншої продукції. У основі спеціалізації тепер не тільки кількісні (зробити більше і по більш низькій ціні), скільки якісні критерії (наукоємкість, надійність, "чистота" і т.д.).

Саме тому на взаємну торгівлю між промислово розвиненими країнами Заходу припадає вже майже 60% обороту світової торгівлі. Найбільше зріле економічне інтеграційне угруповання сформувалося саме в Західної Європі, тоді як міцність між країнами, що розвиваються, дуже невелика і схильна впливу політичних і кон'юнктурних економічних коливань.

Сучасний етап розвитку зовнішньоекономічних зв'язків характеризується їхній багатовидністю.

Товарні потоки або товарообмін. Нові тенденції економічної взаємодії держав, зміни структури міжнародних економічних зв'язків виявляється особливо яскраво в зовнішній торгівлі товарами, а також у масштабах і структурі міжнародних транспортних повідомлень, що забезпечують реалізацію сформованих зовнішньоторговельних зв'язків. Одна з важливих особливостей сучасного етапу світового економічного розвитку - більш високі, чим у промислового виробництва темпи росту міжнародної торгівлі. У 1995 р. вартість товарного експорту склала 4875 млрд долл. , експорту послуг - 1230 млрд долл.

На 25 ведучих країн припадало 85,3% світового експорту і 83,8% імпорту. По деяким із них ці показники склали: Німеччина - 11,6% і 10,7%, Франція - 6,0% і 6,3%, Великобританія - 5,2% і 5,8%.

Незважаючи на процес утягування, що прискорився, національних економік у систему міжнародної торгівлі, світовий товарообіг відрізняється високою територіальною концентрацією - на п'ять найкрупніших експортерів припадає майже половина об'єму світового товарообігу. У той же час відбувається певна просторова дисперсія товарних потоків - сумарна частка головних потоків (кожний більш 1% світового зовнішньоторговельного обороту) складала в 1970 р. 29,3%, у 1980 р. - 26%, у 1995 р. - 20%. Одночасно відбуваються певні зміни пропорцій між потоками (табл.7).

Цікаво відзначити, що серед головних товаропотоків переважають зв'язку між країнами, що сусідять, хоча їхня питома вага в товарообігу і знижується. Серед 15 головних міжкражїнних взаємодій - дев'ять сусідські, що зв'язано з особливостями інтеграційних процесів: принципова однотипність складних багатогалузевих господарств розвинених країн не тільки не перешкоджає грузоообміну, а навіть є типологічною ознакою інтеграції.

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 7

Країни-партнери 1980 р. 1995 р.

Німеччина - Франція 2,1 1,6

Німеччина -Великобританія 1,2 1,6

Німеччина - Італія 1,4 1,0

Франція - Італія 1,2 1,0

США - Великобританія 1,3 0,8

Німеччина - Бельгія 1,3 0,6

США - Німеччина 1,2 0,6

Нідерланди - Бельгія 1,0 0,6

Співвідношення головних міжкраїнних товаропотоків

( у % до світового підсумка)

Для більшості країн світу міжнародний товаробмін залишається основною формою зовнішньоекономічних зв'язків. Ступінь участі в географічному поділі праці, або так називану відкритість економіки, відбиває показник обміну експорту й імпорту товарів і послуг, віднесений ВВП або до чисельності населення. Жодна навіть сама розвинена в економічному відношенні країна не може ефективно робити усі види споживаної продукції . Ступінь втягненності в міжнародний поділ праці залежить у першу чергу від рівня розвитку продуктивних сил. Тому промислово розвинені країни займають головні позиції в міжнародному товарообігу, спеціалізуючись головним чином на постачаннях продукції високої технології - машин, електронного устаткування, продукції фармацевтики і тонкої хімії.

Таблиця SEQ Таблица \* ARABIC 8

Динаміка експортної квоти промислово розвинених країн (% до ВНП)