Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, Детальна інформація
Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
затвердження списку товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.
2. Кабінет Міністрів України:
визначає методи здійснення зовнішньоекономічної політики України;
здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності;
координує роботу торговельних представництв України та в інших державах;
приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності;
проводить переговори і заключає міжнародні договори;
виносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції відносно організації системи міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
здійснює міри для раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.
3. Національний банк України:
здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України;
представляє інтереси України в відносинах з центральними банками і іншими фінансово-кредитними інститутами і заключає відповідні банківські угоди;
регулює курс національної валюти України по відношенню до грошових одиниць інших держав;
здійснює облік і розрахунки за пред’явленими і отриманими кредитами держави, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються із державного валютного фонду України.
4. Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України:
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координує їхню діяльність;
здійснює контроль за дотриманням всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України і умов міжнародних договорів України;
здійснює міри нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, регістрацію окремих видів контрактів і інші функції.
5. Державне управління митного контролю:
здійснює митний контроль в Україні;
6. Антимонопольний комітет України:
здійснює контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.
7. Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю:
місцеві Ради народних депутатів України;
територіальні підрозділи (відділи) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі.
Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових сил, попиту і пропозиції.
Протекціоністська політика – це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.
Можна також виділити помірну політику, яка в певних пропорціях містить елементи перших двох. Ступінь жорстокості державного регулювання зовнішньої торгівлі визначається на основі середнього рівня митного тарифу і середнього рівня інтенсивності кількісних обмежень. Відносно відкритим вважається торгівельний режим при середньому рівні мита менше 10% і кількісних обмеженнях, які покриваються 25% імпорту.
2. Кабінет Міністрів України:
визначає методи здійснення зовнішньоекономічної політики України;
здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності;
координує роботу торговельних представництв України та в інших державах;
приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності;
проводить переговори і заключає міжнародні договори;
виносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції відносно організації системи міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
здійснює міри для раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.
3. Національний банк України:
здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України;
представляє інтереси України в відносинах з центральними банками і іншими фінансово-кредитними інститутами і заключає відповідні банківські угоди;
регулює курс національної валюти України по відношенню до грошових одиниць інших держав;
здійснює облік і розрахунки за пред’явленими і отриманими кредитами держави, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються із державного валютного фонду України.
4. Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України:
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координує їхню діяльність;
здійснює контроль за дотриманням всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України і умов міжнародних договорів України;
здійснює міри нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, регістрацію окремих видів контрактів і інші функції.
5. Державне управління митного контролю:
здійснює митний контроль в Україні;
6. Антимонопольний комітет України:
здійснює контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.
7. Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю:
місцеві Ради народних депутатів України;
територіальні підрозділи (відділи) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі.
Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових сил, попиту і пропозиції.
Протекціоністська політика – це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.
Можна також виділити помірну політику, яка в певних пропорціях містить елементи перших двох. Ступінь жорстокості державного регулювання зовнішньої торгівлі визначається на основі середнього рівня митного тарифу і середнього рівня інтенсивності кількісних обмежень. Відносно відкритим вважається торгівельний режим при середньому рівні мита менше 10% і кількісних обмеженнях, які покриваються 25% імпорту.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021