Кераміка Коломийщини, Детальна інформація

Петро Кошак був неперевершеним майстром в розписах рослинно-анімалістичного характеру. Різноманітні квіти, що не повторюються, галузки, листочки, звірі, інтерпретовані художником, відзначаються багатством пластично-вишуканих композицій. У 1912 році у Коломиї відбувалася велика виставка під егідою арци княгині Зіти, на цій виставці Кошак отримав срібну медаль. Майстер залишив величезну художню спадщину, його твори прикрашали музеї Росії та Європи, поповнюючи колекції гуцульської кераміки.

Також у вітрині представленні твори Йосипа Івановича Табахорнюка (1891— 1958), який створив багато декоративно-скульптурних виробів. В експозиції представлені вазони у вигляді баранчика, орла, свинки, декоровані рослинним орнаментом, що прекрасно поєднується із формою.

Незважаючи на велику популярність, на участь у виставках та численні відзнаки, життя гончарів було нелегким Про це свідчить один із листів відомого пистинського гончара Петра Кошака, в якому він писав: «Життя моє убоге, ледь-ледь живу. Поля в мене немає, тому хліб і все інше я повинен купувати за великі гроші, а заробітків нема... Доки гончар зробить горн начиння, то через нужду і голод стане як смерть. А до того ж його обдирають з усіх боків... І кожен по можливості викручується, щоб не померти з голоду».

Деякі виробничі процеси зумовлювали ряд професійних захворювань. Вироби продавалися за безцінь.

У вітрині представлені роботи інших пістинських гончарів XIX — початку XX століття Петра Тимчука, Франца Марковського. Миколи Стадниченка. Це побутово-декоративний посуд, в розписі якого переважають рослинні та анімалістичні мотиви, виконані традиційною трикольоровою гамою на білому тлі.

Яскравою особистістю був прийомний син Петра Кошака – Кароль Возняк. У вітрині представлені три декоративні тарілки, розписані вазонковою композицією – стилізоване дерево життя. Подіно Петру Кошаку Возняк копіював О. Бахматюка а пізніше самого Петра Кошака.

Кути

Ще одним осередком, де розвивалося гончарство, було селище Кути, Косівського району. Народні майстри спочатку виготовляли звичайний вжитковий посуд чорного кольору (димлений, випал відбувається без доступу кисню). На початку ХХ століття традиції Коломийської гончарної школи зявилися і в Кутах. Відомими майстрами того часу була сімя Наппів і Брошкевичів.

У Кутах проживала велика колонія вірменів і тому вірменські орнаментальні мотиви знаходять відображення в глиняних виробах Наппів і Брошкевичів (використання гравірованих, геометричних та рослинних елементів характерних для металічних ваз), а також вишивки, писанкарство.